Одним из наиболее рас методов такой интегральной оценки в зарубежной практике финансового менеджмента является "модель Альтмана" (или "Z - счет Альтмана"). Она представляет собой пятифакторную модель, в которой факторами выступают показатели диагностики угрозы банкротства. На основе обследования предприятий - банкротов Э. Альтман рассчитал коэффициенты значимости отдельных факторов в интегральной оценке вероятности банкротства.
Расчет пределов по формуле Z Альтмана
В качестве одного из показателей вероятности банкротства организации ниже рассчитан Z-счет Альтмана. Первым делом подготовим коэффициенты, рассчитанные на базе бухгалтерских форм № 1 и 2. Для удобства и большей наглядности заношу полученные данные в табличную форму.
Графа расчета коэффициента.
Графа №3 – полученное значение коэффициента.
Графа №4 – множитель из формулы Альтмана.
Графа №5 – произведение значения коэффициента и множителя.
Итоговое действие – суммирование результатов графы №5
Z-счет = 1,2К1 + 1,4К2 + 3,3К3 + 0,6К4 + К5, где
Коэф-т
Расчет
Значение
Множитель
Произведение
(гр. 3 х гр. 4)
1
2
3
4
5
К1
Отношение оборотного капитала к величине всех активов
0,9
1,2
1,08
К2
Отношение нераспределенной прибыли и фондов спец. назначения к величине всех активов
0,07
1,4
0,09
К3
Отношение фин. результата от продаж к величине всех активов
0,01
3,3
0,02
К4
Отношение собственного капитала к заемному
0,07
0,6
0,04
К5
Отношение выручки от продаж к величине всех активов
2,33
1
2,33
Счет Z Альтмана равен 3,56
Предполагаемая вероятность банкротства в зависимости от значения Z-счета Альтмана составляет:
1,8 и менее – очень высокая;
от 1,81 до 2,7 – высокая;
от 2,71 до 2,9 – существует возможность;
от 3,0 и выше – очень низкая.
Для ООО "YYY" значение Z-счета на конец декабря 2008 г. составило 3,56. Это говорит о низкой вероятности скорого банкротства ООО " YYY ". В тоже время, необходимо отметить серьезные недостатки применения Z-счета Альтмана в условиях российской экономики, не позволяющие безоговорочно доверять полученным на его основе выводам.
Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.
Модель Альтмана. определение (дефиниция)
Одним из наиболее рас методов такой интегральной оценки в зарубежной практике финансового менеджмента является "модель Альтмана" (или "Z - счет Альтмана"). Она представляет собой пятифакторную модель, в которой факторами выступают показатели диагностики угрозы банкротства. На основе обследования предприятий - банкротов Э. Альтман рассчитал коэффициенты значимости отдельных факторов в интегральной оценке вероятности банкротства.
Расчет пределов по формуле Z Альтмана
В качестве одного из показателей вероятности банкротства организации ниже рассчитан Z-счет Альтмана. Первым делом подготовим коэффициенты, рассчитанные на базе бухгалтерских форм № 1 и 2. Для удобства и большей наглядности заношу полученные данные в табличную форму.
Графа расчета коэффициента.
Графа №3 – полученное значение коэффициента.
Графа №4 – множитель из формулы Альтмана.
Графа №5 – произведение значения коэффициента и множителя.
Итоговое действие – суммирование результатов графы №5
Z-счет = 1,2К1 + 1,4К2 + 3,3К3 + 0,6К4 + К5, где
Коэф-т
Расчет
Значение
Множитель
Произведение
(гр. 3 х гр. 4)
1
2
3
4
5
К1
Отношение оборотного капитала к величине всех активов
0,9
1,2
1,08
К2
Отношение нераспределенной прибыли и фондов спец. назначения к величине всех активов
0,07
1,4
0,09
К3
Отношение фин. результата от продаж к величине всех активов
0,01
3,3
0,02
К4
Отношение собственного капитала к заемному
0,07
0,6
0,04
К5
Отношение выручки от продаж к величине всех активов
2,33
1
2,33
Счет Z Альтмана равен 3,56
Предполагаемая вероятность банкротства в зависимости от значения Z-счета Альтмана составляет:
1,8 и менее – очень высокая;
от 1,81 до 2,7 – высокая;
от 2,71 до 2,9 – существует возможность;
от 3,0 и выше – очень низкая.
Для ООО "YYY" значение Z-счета на конец декабря 2008 г. составило 3,56. Это говорит о низкой вероятности скорого банкротства ООО " YYY ". В тоже время, необходимо отметить серьезные недостатки применения Z-счета Альтмана в условиях российской экономики, не позволяющие безоговорочно доверять полученным на его основе выводам.
Вот еще пример, для наглядности:
Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.