Тема 2.5. Реклама і сервісні послуги Питання для обговорення
1. Комплекс маркетингових комунікацій. Основні елементи процесу комунікації.
2. Етапи розробки ефективної комунікації.
3. Розробка комплексного бюджету стимулювання.
4. Відбір елементів комплексу стимулювання.
5. Реклама. Основні рішення в сфері реклами.
6. Стимулювання збуту, особливості його використання.
7. Пропаганда як засіб впливу в комплексі стимулювання.
8. Особистий продаж і управління збутом.
Завдання 1. Тести. Визначте правильну відповідь.
1. Хто може бути адресатами комунікаційної політики підприємства?
а) споживачі; б) контактні аудиторії;
в) конкуренти; г) посередники.
2. Яку стратегію просування товару на ринок обрала фірма, якщо вона проводить потужну рекламну кампанію на телебаченні?
а) стратегію “; б) стратегію „притягування“.
3. Які з наведених далі методів визначення бюджету на комунікації належать до аналітичних?
а) метод приросту; б) метод проценту від обсягу продажів;
в) метод визначення бюджету на основі планування витрат;
г) метод „виходячи з цілей і завдань“; д) залишковий метод.
4. Яка складова систем маркетингових комунікацій має найвищу вартість на один контакт?
а) реклама б) персональний продаж
в) стимулювання збуту г) „паблік рілейшнз“
5. Стимулювання збуту як складова комунікаційного комплексу спрямоване насамперед на:
а) інформування потенційних покупців про товар;
б) нагадування споживачам про товар; в) прискорення і посилення зворотнього реагування ринку.
6. До якого елемента системи маркетингових комунікацій належить встановлення і підтримання зв’язків із пресою:
а) реклама; б) персонального продажу;
в) стимулювання збуту; г) „паблік рілейшнз“
7. Персональний продаж – це:
а) засіб комунікації, інформування споживача про товар і фірму;
б іб здійснення збутових операцій; в) перше і друге одночасно.
8. Ефективність якої складової маркетингової політики комунікацій найкраще піддається оцінці?
а) реклама; б) персонального продажу;
в) стимулювання збуту; г) „паблік рілейшнз“
9. Які засоби стимулювання збуту спрямовуються на торговельних посередників?
а) знижки оптових цін; б) розповсюдження купонів;
в) лотерея, конкурси; г) спільне проведення реклами;
д) збільшення комісійних виплат при довготривалих ефективних контактах.
10. Розроблення рекламної стратегії охоплює:
а) створення рекламного звернення; б) оцінювання ефективності рекламної кампанії;
в) розроблення концепції товару; г) визначення цільової аудиторії;
д) формування рекламного бюджету; е) вибір засобів розповсюдження реклами.
11. Найвища вибірковість аудиторії є перевагою:
а) реклами на телебаченні; б) прямої поштової реклами;
в) зовнішньої реклами; г) газетної реклами.
12. При оцінці комунікативної ефективності реклами визначають:
а) скільки споживачів запамятали рекламне звернення;
б) наскільки збільшився обсяг збуту товарів.
13. Які рекламні мотиви краще використати при рекламуванні електро-двигунів у спеціалізованих виданнях? а) раціональні; б) емоційні; в) моральні.
Потребитель имеет право на приобретение товаров (работ, услуг) надлежащего качества, на их безопасность, на информацию о товарах (работах, услугах) и об их изготовителях (исполнителях, продавцах), а также право на возмещение вреда, причиненного вследствие недостатков товара (работы, услуги).
На товар (работу), предназначенный для длительного использования, изготовитель (исполнитель) вправе устанавливать срок службы - период, в течение которого изготовитель (исполнитель) обязуется обеспечивать потребителю возможность использования товара (работы) по назначению и нести ответственность за существенные недостатки на основании пункта 6 статьи 19 и пункта 6 статьи 29 настоящего Закона.
(в ред. Федерального закона от 21.12.2004 N 171-ФЗ)
(см. текст в предыдущей редакции)
Изготовитель (исполнитель) обязан устанавливать срок службы товара (работы) длительного пользования, в том числе комплектующих изделий (деталей, узлов, агрегатов), которые по истечении определенного периода могут представлять опасность для жизни, здоровья потребителя, причинять вред его имуществу или окружающей среде.
закон обязывает продавца тщательно следить за качеством материальной или нематериальной продукции. Право на информирование – приобретатель вправе получить достоверные сведения о технических и качественных характеристиках услуг или товара, получать сведения о составе приобретения, производителе, гарантийном сроке, наличии сервисных центров, которые предоставляют услуги обслуживания и гарантийного ремонта
Защита прав потребителей – это своего рода инструмент, который мотивирует продавцов совершенствоваться и становиться лучше. В рамках острой конкуренции люди более щепетильно относятся ко многим вопросам. Они превратились в требовательных и внимательных покупателей. Если государство будет игнорировать права потребителей, то может начаться сущий беспредел. Продавцы перестанут нести ответственность за качество предлагаемого товара и станут устанавливать свои правила построения взаимоотношений. Покупатели будут выражать свою неудовлетворённость всеми доступными .
Статья 1. Задачи обязательного социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний
1. Обязательное социальное страхование от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний является видом социального страхования и предусматривает:
обеспечение социальной защиты застрахованных и экономической заинтересованности субъектов страхования в снижении профессионального риска;
возмещение вреда, причиненного жизни и здоровью застрахованного при исполнении им обязанностей по трудовому договору и в иных установленных настоящим Федеральным законом случаях, путем предоставления застрахованному в полном объеме всех необходимых видов обеспечения по страхованию, в том числе оплату расходов на медицинскую, социальную и профессиональную реабилитацию;
(в ред. Федерального закона от 08.12.2010 N 348-ФЗ)
(см. текст в предыдущей редакции)
обеспечение предупредительных мер по сокращению производственного травматизма и профессиональных заболеваний.
2. Настоящий Федеральный закон не ограничивает права застрахованных на возмещение вреда, осуществляемого в соответствии с законодательством Российской Федерации, в части, превышающей обеспечение по страхованию, осуществляемое в соответствии с настоящим Федеральным законом.
В случае причинения вреда жизни и здоровью застрахованного обеспечение по страхованию осуществляется в соответствии с настоящим Федеральным законом независимо от возмещения вреда, осуществляемого в соответствии с законодательством Российской Федерации об обязательном страховании гражданской ответственности владельца опасного объекта за причинение вреда в результате аварии на опасном объекте.
(абзац введен Федеральным законом от 27.07.2010 N 226-ФЗ)
3. Органы государственной власти субъектов Российской Федерации, органы местного самоуправления, а также организации и граждане, нанимающие работников, вправе помимо обязательного социального страхования, предусмотренного настоящим Федеральным законом, осуществлять за счет собственных средств иные виды страхования работников, предусмотренные законодательством Российской Федерации.
Объяснение: