Тест по теме: «Организационно – правовые формы бизнеса» Организационно – правовые формы бизнеса
1. В фирме «Л.» текущее управление передаётся исполнительному органу, который назначается учредителями. Какие иные признаки свидетельствуют о том, что эта фирма – общество с ограниченной ответственностью? Запишите цифры, под которыми они указаны.
1. Учредителями фирмы являются индивидуальные предприниматели и коммерческие организации
2. Учредительным документом фирмы выступает устав
3. Участники несут полную солидарно – субсидиарную ответственность по долгам и обязательствам фирмы не только складочным капиталом, но и своим личным имуществом независимо от вклада
4. Личное участие в деятельности фирмы является необязательным
5. Прибыль фирмы распределяется по капиталу пропорционально долям
6. Выход участников из фирмы невозможен
Установите соответствие между признаками и организационно – правовыми формами предпринимательской деятельности, которые они иллюстрируют: к каждой позиции, данной в первом столбце, подберите соответствующую позицию из второго столбца.
Признаки
А) складочный (объединённый) капитал, разделённый на доли
Б) учредительным документом является устав
В) распределение прибыли осуществляется по труду
Г) выход возможен, но иногда без возвращения пая
Д) участниками являются коммерческие организации и индивидуальные предприниматели
Организационно – правовые формы предпринимательской деятельности
1. Производственный кооператив
2. Полное товарищество
Установите соответствие между признаками и организационно – правовыми формами предпринимательской деятельности, которые они иллюстрируют: к каждой позиции, данной в первом столбце, подберите соответствующую позицию из второго столбца.
Признаки
А) учредительным документом является устав
Б) вклады участников выступают источником образования уставного капитала
В) участники несут субсидиарную ответственность всем принадлежащим им имуществом
Г) личное участие в деятельности не обязательно
Д) относится к малому бизнесу
Организационно – правовые формы предпринимательской деятельности
1. Полное товарищество
2. Акционерное общество
Фирма «В» занимается предпринимательской деятельностью. Какие иные признаки свидетельствуют о том, что эта фирма – акционерное общество? Запишите цифры, под которыми они указаны.
1. Участниками фирмы выступают юридические и физические лица
2. ответственность за долги и обязательства фирмы участники несут в пределах сумм, потраченных на покупку акций
3. Учредительным документом фирмы является учредительный договор
4. Предполагается обязательное личное участие в делах фирмы
5. Основная цель деятельности фирмы заключается в извлечении прибыли
6. Распределение прибыли фирмы осуществляется по капиталу пропорционально долям
Индивидуальные предприниматели В., С., Т. создали товарищество на вере. Выберите из приведенного списка термины, которые могут быть использованы при характеристике этой фирмы, и запишите цифры, под которыми они указаны.
1. Некоммерческая деятельность
2. Устав
3. Юридическое лицо
4. Акции
5 Коммандисты
6. Учредительный договор
Организация «К.» создана путём добровольного объединения граждан на основе членства для совместной хозяйственной деятельности, основанной на их личном трудовом участии и объединении его членами имущества паевых взносов. Учредительным документом организации является устав, в котором в качестве ведущей цели деятельности указано извлечение прибыли. Выберите из приведённого списка термины, которые могут быть использованы при характеристике этой организации, и запишите цифры, под которыми они указаны.
1. Потребительский кооператив
2. Полное товарищество
3. Коммерческая организация
4. Хозяйственное общество
5. Юридическое лицо
6. Производственный кооператив
Установите соответствие между признаками и организационно – правовыми формами предпринимательской деятельности, которые они иллюстрируют: к каждой позиции, данной в первом столбце, подберите соответствующую позицию из второго столбца.
Признаки
А) учредительным документом является учредительный договор
Б) относится к среднему бизнесу
В) выход из фирмы участников невозможен
Г) личное участие в деятельности необязательно
Д) риск для кредиторов небольшой, так как компенсируется пол
Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.
Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.
Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.
Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.
інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.
Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.
Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.
Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.
Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.
Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.
В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.
Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.
Социальная ответственность фирмы перед обществом - это добровольный вклад бизнеса в развитие общества в социальной, экономической и экологической сферах, связанных с основной деятельностью компании. Это ведение бизнеса по нормам и законам страны, где он находится. Виды социальной ответственности перед обществом: 1.Создание рабочих мест. 2.Благотворительность. 3.Создание различных фондов различным социальным слоям общества. 4.Обеспечение защиты окружающей среды своего производства. 5.Факторы, поддерживающие социальный статус в стране. Вывод: фирма обязана приносить пользу обществу через использование прибылей от частного бизнеса, т.е. социальная ответственность и прибыль взаимосвязаны.
Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.
Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.
Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.
Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.
інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.
Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.
Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.
Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.
Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.
Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.
В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.
Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.
Объяснение: