Тетяна після закінчення школи могла працювати секретарем із зарплатою 60 000 грн. на рік або продавцем із річною зарплатою 75000 грн., але вона вступила до коледжу на контрактне навчання із річною оплатою 15 000 грн. Яка альтернативна вартість рішення Тетяни на першому році навчання, якщо 5000 грн. оплати в перший рік навчання їй компенсує благодійний фонд, а на харчування вона щомісячно витрачає 3500 грн?
У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.
Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.
Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти.
Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.
Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може до досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.
Мировой экономический кризис — кризисное состояние мировой экономики, резко обозначившееся с 2008 года. Разные страны и регионы выходили из острой фазы кризиса в разное время, с 2009 по 2013 год, а его последствия сохраняются поныне[1]. Развился с финансового кризиса, начавшегося в США. Если не по глубине, то по масштабам и последствиям сопоставим лишь с Великой депрессией 1930-х годов[2]. В 2009 году мировой ВВП впервые со времён Второй мировой войны показал отрицательную динамику[3].
Также рекордно (более чем на 10 %) сократилась мировая торговля, восстановившая объём к 2011 году[4], но до сих пор[когда?] значительно отстающая от докризисных темпов роста[5].
Спад экономики США и еврозоны закончился во втором квартале 2009 года, однако в 2011 году в еврозоне началась вторая рецессия[6], продолжавшаяся до 2013 года и ставшая самой длительной в её истории[7].
Глобальной тенденцией после острой фазы кризиса в 2008 году стало ослабление среднего класса в мире, в то время как до кризиса его доля в общем объёме мирового богатства оставалась продолжительное время стабильной, отмечается в отчёте «Global Wealth Report 2015» швейцарского банка «Credit Suisse». При этом доля 1 % самых богатых людей в мировом объёме богатств превысила 50 % и продолжает увеличиваться[8].
Беспрецедентный рост безработицы привёл к достижению её рекордного показателя за всю историю наблюдений за рынком труда[9] (199 млн человек в 2009 году[10]).
В иноязычных источниках также рас термин Великая рецессия (англ. Great Recession).