За 8 часов рабочего дня, 40 работников предприятия производили 4000 деталей. После установки на предприятии конвейера, что потребовало коренных
изменений в разделении труда в рамках предприятия, потребовалось дополнительно
нанять еще 30 рабочих и объем производства возрос до 12000 деталей.
Рассчитайте, на сколько изменилась производительность труда одного работника.
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.
Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.
Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти.
Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.
Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може до досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.