За какую сумму землевладелец продаст свою землю, если банковский процент на депозиты = 4тыс. , а сумма ежегодно прибыли от этой земли составляла 3 тыс. дол
ответ:У статуті підприємства, згідно із законодавством України, зазначають:
1) власника і найменування підприємства, його місцезнаходження;
2) предмет і цілі діяльності;
3) органи управління. Порядок їх формування;
4) компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси трудового колективу (ради трудового колективу, профспілковий комітет тощо);
5) порядок утворення майна підприємства;
6) умови реорганізації та припинення діяльності підприємств.
При найменуванні підприємства вказують його назву (завод, фабрика та ін.), вид підприємства (індивідуальне, колективне, державне тощо) та ін.До особливостей діяльності підприємства (які теж можуть зазначатися в статуті) належать: положення про трудові відносини, які виникають на основі членства; повноваження, порядок створення ради підприємства; товарний знак тощо.
При організації підприємства у сфері банківської діяльності або виробництва різних товарів тощо статут доповнюють окремими додатковими положеннями, зафіксованими у відповідних законах.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім вищезазначених відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників. Буде краще, якщо в розробці статуту вам до фахівець.Надзвичайно важливим для майбутні підприємців є знання про майно підприємств, зокрема про джерела його формування. Майно підприємств становить його основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємств.
Основними джерелами формування майна підприємства є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
3) доходи від цінних паперів;
4) кредити банків та інших кредиторів;
5) капітальні вкладення і дотації з бюджету;
6) доходи від роздержавлення та приватизації власності;
7) придбання майна іншого підприємства.
Іншим засновницьким документом, який є властивим для повних та командитних товариств є установчий договір.
Основними структурними елементами установчого договору є розділи:
1. Про предмет і мету діяльності підприємства.
2. Про юридичний статус підприємства.
3. Про статутний фонд і його частку в загальному обсязі витрат.
4. Про вклади учасників у речовій та вартісній формах, а також в уставному фонді.
5. Про умови і порядок кредитування.
6. Про передбачувані обсяги виробництва, в тому числі для експорту.
7. Про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток.
8. Про права та обов'язки засновників.
9. Про структуру управління.
10. Про порядок оплати праці працівників.
11. Про систему постачання і збуту продукції.
12. Про форми контролю за діяльністю підприємства та якістю продукції.
13. Про комерційну таємницю.
14. Про відповідальність за порушення договору.
15. Про порядок ліквідації підприємства.
Оскільки установчий договір є одним з найважливіших видів договору, тобто добровільного об'єднання двох або кількох осіб, їхнього майна, в якому кожен з учасник бере на себе певні зобов'язання щодо інших учасників з мстою привласнення прибутку, то акцент у ньому роблять на загальних обставинах статутного фонду, частці кожного із засновників, її формі (натуральна або речова), а також на оплати за надані один одному товари, послуги або виконані роботи.
Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих зобов'язань, про порядок вирішення суперечок, умови або продовження договору та ін.
Підписанню установчого договору, як правило, передує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства і передусім таких сторін документа, як розрахунок статутного фонду, очікуваних прибутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства тощо.При створенні акціонерного товариства у засновницьких документах повинні бути відображені дані про види акцій, які випускають, їх номінальну вартість та кількість і співвідношення акцій різних видів.
Альтернативна вартість - одне з базових понять в економіці. З його до можна вирішити, який варіант краще, і відстежити, наскільки ефективно працює компанія чи наскільки прибуткові інвестиції у порівнянні з іншими варіантами. Альтернативна вартість - це втрачена вигода в результаті вибору одного з варіантів. При цьому альтернативною вартістю вважається найкращий із втрачених варіантів.
Цей термін вживають, коли хочуть переглянути всі гіпотетичні варіанти та прийняти найбільш оптимальний та розумний вибір. Альтернативна вартість може виражатися у натуральній величині (у товарах), як у нашому випадку, й у грошовому еквіваленті.
Поняття альтернативної вартості найчастіше застосовується:
Оцінюючи виробничих можливостей — що можна зробити певному устаткуванні з обмеженою кількістю ресурсів.
Оцінюючи можливостей розширення — що може дати установка нового устаткування, і як можна використовувати ці витрати за іншому розкладі.
При оцінці варіантів інвестицій, що буде, якщо вкласти гроші в певні цінні папери, і який дохід дасть альтернативний інвестиційний портфель.
ответ:У статуті підприємства, згідно із законодавством України, зазначають:
1) власника і найменування підприємства, його місцезнаходження;
2) предмет і цілі діяльності;
3) органи управління. Порядок їх формування;
4) компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси трудового колективу (ради трудового колективу, профспілковий комітет тощо);
5) порядок утворення майна підприємства;
6) умови реорганізації та припинення діяльності підприємств.
При найменуванні підприємства вказують його назву (завод, фабрика та ін.), вид підприємства (індивідуальне, колективне, державне тощо) та ін.До особливостей діяльності підприємства (які теж можуть зазначатися в статуті) належать: положення про трудові відносини, які виникають на основі членства; повноваження, порядок створення ради підприємства; товарний знак тощо.
При організації підприємства у сфері банківської діяльності або виробництва різних товарів тощо статут доповнюють окремими додатковими положеннями, зафіксованими у відповідних законах.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім вищезазначених відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників. Буде краще, якщо в розробці статуту вам до фахівець.Надзвичайно важливим для майбутні підприємців є знання про майно підприємств, зокрема про джерела його формування. Майно підприємств становить його основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємств.
Основними джерелами формування майна підприємства є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
3) доходи від цінних паперів;
4) кредити банків та інших кредиторів;
5) капітальні вкладення і дотації з бюджету;
6) доходи від роздержавлення та приватизації власності;
7) придбання майна іншого підприємства.
Іншим засновницьким документом, який є властивим для повних та командитних товариств є установчий договір.
Основними структурними елементами установчого договору є розділи:
1. Про предмет і мету діяльності підприємства.
2. Про юридичний статус підприємства.
3. Про статутний фонд і його частку в загальному обсязі витрат.
4. Про вклади учасників у речовій та вартісній формах, а також в уставному фонді.
5. Про умови і порядок кредитування.
6. Про передбачувані обсяги виробництва, в тому числі для експорту.
7. Про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток.
8. Про права та обов'язки засновників.
9. Про структуру управління.
10. Про порядок оплати праці працівників.
11. Про систему постачання і збуту продукції.
12. Про форми контролю за діяльністю підприємства та якістю продукції.
13. Про комерційну таємницю.
14. Про відповідальність за порушення договору.
15. Про порядок ліквідації підприємства.
Оскільки установчий договір є одним з найважливіших видів договору, тобто добровільного об'єднання двох або кількох осіб, їхнього майна, в якому кожен з учасник бере на себе певні зобов'язання щодо інших учасників з мстою привласнення прибутку, то акцент у ньому роблять на загальних обставинах статутного фонду, частці кожного із засновників, її формі (натуральна або речова), а також на оплати за надані один одному товари, послуги або виконані роботи.
Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих зобов'язань, про порядок вирішення суперечок, умови або продовження договору та ін.
Підписанню установчого договору, як правило, передує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства і передусім таких сторін документа, як розрахунок статутного фонду, очікуваних прибутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства тощо.При створенні акціонерного товариства у засновницьких документах повинні бути відображені дані про види акцій, які випускають, їх номінальну вартість та кількість і співвідношення акцій різних видів.
2. Статутний фонд і його формування
Объяснение:
Альтернативна вартість - одне з базових понять в економіці. З його до можна вирішити, який варіант краще, і відстежити, наскільки ефективно працює компанія чи наскільки прибуткові інвестиції у порівнянні з іншими варіантами. Альтернативна вартість - це втрачена вигода в результаті вибору одного з варіантів. При цьому альтернативною вартістю вважається найкращий із втрачених варіантів.
Цей термін вживають, коли хочуть переглянути всі гіпотетичні варіанти та прийняти найбільш оптимальний та розумний вибір. Альтернативна вартість може виражатися у натуральній величині (у товарах), як у нашому випадку, й у грошовому еквіваленті.
Поняття альтернативної вартості найчастіше застосовується:
Оцінюючи виробничих можливостей — що можна зробити певному устаткуванні з обмеженою кількістю ресурсів.
Оцінюючи можливостей розширення — що може дати установка нового устаткування, і як можна використовувати ці витрати за іншому розкладі.
При оцінці варіантів інвестицій, що буде, якщо вкласти гроші в певні цінні папери, і який дохід дасть альтернативний інвестиційний портфель.