Мета: дати поняття електроємності, сформулювати поняття конденсатора та на прикладі плаского конденсатора встановити залежність ємкості від властивостей діелектричної середи та лінійних розмірів конденсатора; навчити учнів розв’язувати задачі комбінованого типу на застосування законів механіки в електричних полях.
1. Електроємність.
2. Конденсатори.
3. Залежність електроємності конденсатора від діелектричної проникності і лінійних розмірів конденсатора
4. Енергія електричного поля
Ключові слова: електроємність, конденсатор, плоский конденсатор, поле конденсатору, енергія конденсатору
Електроємністю провідника С називають чисельну величину заряду, яку необхідно повідомити провідник, щоб змінити його потенціал на одиницю. 
Ємність провідника залежить від його форми, лінійних розмірів і діелектричної проникності середовища, яке оточує провідник, і не залежить від величини розташованого на ньому заряду. Одиницею ємності в системі СІ є фарада (Ф) - ємність провідника, в якому зміна заряду на 1 кулон змінює його потенціал на 1 вольт.
Конденсатором називається система двох (або декількох) різнойменно заряджених провідників з рівними за величиною зарядами. Якщо провідники є паралельними пластинами, то такий конденсатор називається плоским. Ємність плоского конденсатора: ,
де 1- 2 - різниця потенціалів між його пластинками. Ємність характеризує систему обох пластин в їх взаємному розміщенні, а не одну окрему пластину. Ємність плоского конденсатора можна також записати у вигляді: ,
де S - площа однієї з пластин, d - відстань між пластинами (товщина діелектрика). Якщо розміри пластинок набагато більші, ніж відстань між ними, то між пластинами (за винятком країв) створюється однорідне поле:
, де U- різниця потенціалів між пластинками, d- відстань між ними.
Ємність конденсатора, що складається з n пластин 
Ємність кулі радіусу r: C = 4 or
Ємність батареї конденсаторів:
а) при послідовному з'єднанні 
б) при паралельному з'єднанні Спар = С1+С2+...+Сn
Конденсатори за геометричною формою діляться на плоскі, циліндричні та сферичні.
Ємність циліндричного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а l – це довжина конденсатора.
Ємність сферичного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 – це радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
За діелектриком конденсатори діляться на повітряні, паперові, парафінові, слюдяні, керамічні, композитні та інше.
Електричну енергію поля зарядженого провідника We
,
де С - ємність провідника, q - його заряд і - потенціал провідника. Для конденсатора - різниця потенціалів між його пластинками, і С - його ємність.
Первая задача: При сжигании торфа выделяется кол-во теплоты равное Q=qm (q - удельная теплота горения торфа, m - масса сжигаемого торфа.) q - постоянная величина, равная q=1.4*10^7 Дж/кг; Q1=7 гДж=700 Дж; Q1=49 гДж=4900 Дж; Из нашей первой формулы выражаем m: m=Q/q; Значит m1=Q1/q, а m2=Q2/q; Осталось подставить и посчитать: m1=700/1.4*10^7=500*10^-7 кг=0.05 г; m2=4900/1.4*10^7=3500*10^-7 кг=0.35 г; ответ:m1=0.05 г; m2=0.35 г.
Вторая задача: При сгорании каменного угля выделится больше теплоты, ибо его удельная теплота горения больше (q2>q1); q2=2.7*10^7 Дж/кг; q1=1.4*10^7 Дж/кг; Массы угля и торфа одинаковы: m1=m2=m=5 кг; Чтобы найти, на сколько больше теплоты выделится при сгорании угля, нам нужно отнять от большего кол-ва теплоты меньшее, т. е. от кол-ва теплоты при сгорании угля отнять кол-во теплоты при сгорании торфа: Q=Q2-Q1=q2m-q1m=m(q2-q1); Осталось просто посчитать: Q=5*10^7(2.7-1.4)=6.5*10^7 Дж=65000 кДж; ответ: 65000 кДж.
Мета: дати поняття електроємності, сформулювати поняття конденсатора та на прикладі плаского конденсатора встановити залежність ємкості від властивостей діелектричної середи та лінійних розмірів конденсатора; навчити учнів розв’язувати задачі комбінованого типу на застосування законів механіки в електричних полях.
1. Електроємність.
2. Конденсатори.
3. Залежність електроємності конденсатора від діелектричної проникності і лінійних розмірів конденсатора
4. Енергія електричного поля
Ключові слова: електроємність, конденсатор, плоский конденсатор, поле конденсатору, енергія конденсатору
Електроємністю провідника С називають чисельну величину заряду, яку необхідно повідомити провідник, щоб змінити його потенціал на одиницю. 
Ємність провідника залежить від його форми, лінійних розмірів і діелектричної проникності середовища, яке оточує провідник, і не залежить від величини розташованого на ньому заряду. Одиницею ємності в системі СІ є фарада (Ф) - ємність провідника, в якому зміна заряду на 1 кулон змінює його потенціал на 1 вольт.
Конденсатором називається система двох (або декількох) різнойменно заряджених провідників з рівними за величиною зарядами. Якщо провідники є паралельними пластинами, то такий конденсатор називається плоским. Ємність плоского конденсатора: ,
де 1- 2 - різниця потенціалів між його пластинками. Ємність характеризує систему обох пластин в їх взаємному розміщенні, а не одну окрему пластину. Ємність плоского конденсатора можна також записати у вигляді: ,
де S - площа однієї з пластин, d - відстань між пластинами (товщина діелектрика). Якщо розміри пластинок набагато більші, ніж відстань між ними, то між пластинами (за винятком країв) створюється однорідне поле:
, де U- різниця потенціалів між пластинками, d- відстань між ними.
Ємність конденсатора, що складається з n пластин 
Ємність кулі радіусу r: C = 4 or
Ємність батареї конденсаторів:
а) при послідовному з'єднанні 
б) при паралельному з'єднанні Спар = С1+С2+...+Сn
Конденсатори за геометричною формою діляться на плоскі, циліндричні та сферичні.
Ємність циліндричного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а l – це довжина конденсатора.
Ємність сферичного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 – це радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
За діелектриком конденсатори діляться на повітряні, паперові, парафінові, слюдяні, керамічні, композитні та інше.
Електричну енергію поля зарядженого провідника We
,
де С - ємність провідника, q - його заряд і - потенціал провідника. Для конденсатора - різниця потенціалів між його пластинками, і С - його ємність.
При сжигании торфа выделяется кол-во теплоты равное Q=qm (q - удельная теплота горения торфа, m - масса сжигаемого торфа.)
q - постоянная величина, равная q=1.4*10^7 Дж/кг;
Q1=7 гДж=700 Дж; Q1=49 гДж=4900 Дж;
Из нашей первой формулы выражаем m: m=Q/q;
Значит m1=Q1/q, а m2=Q2/q;
Осталось подставить и посчитать:
m1=700/1.4*10^7=500*10^-7 кг=0.05 г;
m2=4900/1.4*10^7=3500*10^-7 кг=0.35 г;
ответ:m1=0.05 г; m2=0.35 г.
Вторая задача:
При сгорании каменного угля выделится больше теплоты, ибо его удельная теплота горения больше (q2>q1);
q2=2.7*10^7 Дж/кг; q1=1.4*10^7 Дж/кг;
Массы угля и торфа одинаковы: m1=m2=m=5 кг;
Чтобы найти, на сколько больше теплоты выделится при сгорании угля, нам нужно отнять от большего кол-ва теплоты меньшее, т. е. от кол-ва теплоты при сгорании угля отнять кол-во теплоты при сгорании торфа:
Q=Q2-Q1=q2m-q1m=m(q2-q1);
Осталось просто посчитать:
Q=5*10^7(2.7-1.4)=6.5*10^7 Дж=65000 кДж;
ответ: 65000 кДж.