1. Что означает «измерение физических величин »? Что называется шкалой при- бора и как определяется ее цена деления? 2. Какие приборы, служащие для измерения физических величин, вы знаете? Кратко опишите их. 3. Какие тела относятся к телам правильной формы? 4. Какими формулами определяются объемы таких тел, как куб, прямой парал- лелепипед, шар, правильная пирамида? Какие измерения необходимы для определения их объема? 5. С какой точностью определяется измеренный объем тела? 6. С какой точностью измеряют линейные размеры тел с штанген- циркуля и микрометра? 7. Как и каким прибором измеряют объемы тел неправильной формы? (Можно ответ на ВСЕ вопросы)
Два когерентних світлових промені досягають деякої точки з різницею ходу 2 мкм. Що відбудеться в цій точці підсилення чи послаблення променів, якщо світло:
1) Червоного кольору (λ= 600 нм)
2) Фіолетового кольору (λ= 400 нм)
2. Відстань між двома когерентними джерелами монохроматичного світла S1 та S2 з довжиною хвилі λ= 500 нм, дорівнює 0,15 мм. Відстань від цих джерел до екрану дорівнює 4,8 м. Визначте різницю ходу хвиль, що приходять від цих джерел у точку С екрану, якщо відстань ОС дорівнює 16 мм. (О- центр екрану). Що буде відбуватися в точці С екрану- підсилення чи послаблення променів?
3. Різниця ходу хвиль від двох когерентних джерел в деякій точці простору 8,723 мкм. Який буде результат інтерференції у цій точці,якщо довжина хвилі буде:
1) λ= 671 нм
2) λ= 436 нм ?
4. Відстань на екрані між двома сусідніми максимумами освітленості 1,2 мм. Визначити довжину хвилі світла, що випромінюється когерентними джерелами S1 та S2, якщо ОС=2 м, S1 S2=1мм.
5. Вода освітлена червоним світлом , для якого довжина хвилі в повітрі дорівнює 0,7 мкм. Якою буде довжина хвилі у воді? Який колір побачить людина,відкривши очі під водою?
6. Скільки довжин хвиль монохроматичного світла з частотою 5·1014 Гц поміститься на відрізку 1,2 мм : у вакуумі;склі; воді?
Жүйе атақты орыс химигі Д. И. Менделеевтің 1869 жылы ашқан периодтық заңының графикалық түрде бейнеленуі болып табылады. Оның бастапқы нұсқасын Д. И. Менделеев 1869-1871 жылдары шығарған еді және бұл нұсқасында элементтердің қасиеттерінің олардың атомдық салмағына (қазіргіше, атомдық массасына) тәуелділігін көрсеткен еді.
Периодтық жүйені суреттеудің (аналитикалық қисық сызықтар, кестелер, геометриялық фигуралар, және т.с.с) барлығы бірнеше жүздеген [1] (кітабында 400-ден астам деп айтылады) нұсқасы ұсынылған. Жүйенің қазіргі кездегі нұсқасында элементтерді екіөлшемді кестеге жинақтау қарастырылады. Мұндағы әрбір бағана (периодтық жүйенің тобы) негізгі физико-химиялық қасиеттерді анықтаса, қатарлар периодтық жүйенің периодын құрайды және белгілі мөлшерде бір-біріне ұқсас боп келеді. Периодтық жүйенің бірнеше түрі бар.
Объяснение: