№ 1. Гиря висит неподвижно на нити и действует на нее с силой, равной весу гири. Совершается ли при этом механическая работа? Если совершается, то какой силой?
№ 2. Совершает ли ученик механическую работу, если он держит мяч в руке? Поднимает мяч с земли?
№ 3. С высоты 4 этажа уронили мяч массой 300 г. Чему равна работа силы тяжести при падении мяча, если высота одного этажа 3,5 м? Чему равна работа силы тяжести, если поднять этот мяч с земли на высоту 1,5 м?
№ 4. Работа силы тяги автомобиля с постоянной скоростью путь 5 км равна 150 кДж. Определите силу тяги автомобиля и силу трения. Чему равна работа силы трения на этом пути?

На сьогодні існує багато різноманітних в визначення розмірів та маси молекул. Якщо вилити на поверхню води в будь-якій посудині крапельку масла об’ємом 0,001 см3, то масло розпливеться по поверхні води й утворить тонку плівку площею 0,5 м2 = 5000 см2. Припустімо, що товщина плівки складається не менш ніж із одного шару молекул товщиною d, тоді, знаючи об’єм масла і площу плівки, знайдемо товщину плівки, яка дорівнює діаметру молекули:



Діаметр молекул і дійсності ще менший і приблизно дорівнює діаметру кулі близько 10-8-10-9 см .

Як було сказано вище, молекула, наприклад, води, являє собою кулю d = 3·10-8 см, тож знайти кількість молекул Н2О можна навіть у краплі об’ємом 1 см3. Якщо поділимо об’єм краплі 1 см3 на об’єм однієї молекули (3·10-8 см) , кількість молекул у краплі води об’ємом 1см3 дорівнює:



Обчислимо масу молекули Н2О. Ми вже знаємо що в 1 г води міститься приблизно 3,7·1027 молекул. Позначимо масу молекул Н2О через m0 H2O:



Маси атомів і молекул інших речовин відрізняються від маси молекули Н2O і одна від одної в десятки, а іноді в сотні разів.

Тільки-но було обчислено діаметр, масу і кількість молекул.

2. Обчислення показують, що маса молекул речовини надто мала і користуватися такими числами, запам’ятовувати їх і виконувати над ними математичні операції складно. Тому для зручності маси молекул і атомів вимірюють у відносних одиницях, порівнюючи із 1/12 маси Карбону:



Відносна молекулярна маса безрозмірна величина.

Приклад. МrHе = 4,0026, подивимося в ПС і бачимо що для МгН = 4. Отже, за ПС ми можемо обчислити Mr — будь-якого хімічного елемента.

Крім відносної молекулярної маси користуються атомною одиницею маси (1 а. о. м). Експериментально встановлено, що атомна одиниця маси (а. о. м.) дорівнює 1,66·10-27 кг. Це дає можливість визначити, наприклад, масу молекули будь-якої речовини, знаючи відносну молекулярну масу цієї речовини і 1 а. о. м.

Наприклад,



3. Якщо відома маса молекул якоїсь речовини, то легко дізнатися скільки молекул N міститься в будь-якому тілі, яке складається з цієї речовини масою m:



Число молекул речовин у будь-якому тілі називається кількістю речовини і позначається літероюv. Ця фізична величина є однією з основних величин, на яких ґрунтується Міжнародна система одиниць (СІ).

Якщо це фізична величина, то для неї треба обрати одиницю вимірювання.

За одиницю кількості речовини приймають таку кількість речовин, у якій міститься 6,2·1023 атомів, молекул (частинок).

Назвали цю одиницю моль (скороченого позначення ця одиниця не має).

Число молекул 1 моль є величина стала і дістало назву стала Авогадро (назвали на честь італійського вченого Авогардро). Стала Авогадро позначається NA;

NA = 6,02·1023 моль-1.

4. Масу 1 моля речовини називається молярною масою і позначають М. Молярна маса вимірюється в кг/моль.

Молярна маса пов’язана з відносною молекулярною масою.

Якщо відома маса речовини m і молярна маса М, то число молів у даному фізичному тілі визначиться формулою: v = m/M. 3 іншого боку число молів v визначимо через кількість молекулN і число атомів в 1 моль — NA:



ліві частини останніх рівнянь є рівними, отже, і праві можна прирівняти:



5. Число молекул у фізичному тілі визначається за формулою:



Потому что мы обладаем массой, а поэтому - инерцией движения.

При спотыкании наши ноги резко останавливаются, и центр тяжести тела, который обычно на уровне пояса или живота, уходит вперед по инерции. В результате того, что точка опоры (ступни) остаются на месте - возникает момент инерции, который толкает центр тяжести (туловище) вперед, а сила тяжести тянет его вниз, и человек падает лицом также вперед.

При подскальзывании - уже наши ноги резко уходят вперед, но центр тяжести находится выше, поэтому инерция массы нашего тела пытается сохранить положение туловища там же. В результате возникает опрокидывающий назад момент инерции относительно ступней, плюс сила тяжести, тянущая центр тяжести вниз, сзади ног, и человек падает навзничь