1 из 2 Електричний заряд. Електричне поле. Будова атома
Середній рівень
1. Заряд, що виникає на ебонітовій паличці при натиранні об хутро, називається
A) позитивним.
B) негативним.
C) нейтральним.
2. Однойменно заряджені тіла
A) притягуються.
B) не взаємодіють.
C) відштовхуються.
3. Заряд протона дорівнює
A) -1,6•10-19 Кл.
B) -1,6•1019 Кл.
C) 1,6•1019 Кл.
D) 1,6•10-19 Кл.
4. Прилад для дослідження наелектризованості тіл називають
A) електроміром.
B) електроскопом.
C) вольтметром.
D) електрометром.
Достатній рівень

1. Що можна сказати про знаки зарядів кульок, зображених на рисунку?
A) однойменні.
B) різнойменні.
C) позитивіні.

2. Мідна кулька, яка висить на шовковій нитці, заряджена негативно. Як зміниться її заряд після заземлення?
3. На одній кульці не вистачає 200 електронів, а на іншій – 150 зайвих. Які заряди мають кульки? скільки електронів не вистачатиме чи будуть зайвими на кожній кульці після з’єднання провідником. Які заряди кульок після з’єднання?
Високий рівень
1. Чотири кульки мають заряди, показані на рисунку. Які з них притягуються між собою?
A) 1 – 3; 1 – 2.
B) 1 – 2; 1 – 3; 2 – 3.
C) 1 – 4; 2 – 4; 2 – 3.
D) 3 – 4; 1 – 4; 2 – 4.
2. В електричному полі рівномірно зарядженої кулі в точці А міститься негативний заряд q. Як напрямлена сила, що діє з боку поля кулі на цей заряд. (показати на рисунку)?
2 из 2
А


q
3. Підвішена гільза спочатку торкалась незарядженої металевої палички, а коли до палички піднесли заряджену кульку, гільза зайняла інше положення. Чому?

4. Дві однакові невеличкі кульки заряджені однойменними зарядами 1,6•10-12 Кл і 3,2 •10-12 Кл. На скільки зросте маса другої кульки, якщо їх з’єднати провідником?
1.
I1 = 1000 мА = 1 А
I2 = 250 мА = 0,25 А
U1 = U2 = 220 В
R1 (чайник) = 220/1 = 220 Ом
R2 (лампа) = 220/0,25 = 880 Ом
R1/R2 = 220/880 = 1/4 => R2 > R1 в 4 раза или R1 < R2 в 4 раза
Сопротивление чайника меньше, чем сопротивление лампы в 4 раза.
2. Больший ток затрачен там, где сопротивление меньше. Так как чайник имеет меньшее сопротивление, то тока она потребил больше (другими словами - на его работу был затрачен больший ток).
3.
Q (чайник) = I1²*R1*t1
А (лампа) = U*I2*t2
I1 = 1 А
I2 = 0,25 A
R1 = 220 Ом
U = 220 В
t1 = 3 мин = 60*3 = 180 с
t2 = 10 мин = 60*10 = 600 с
Q = I1²*R1*t1 = 1²*220*180 = 39600 = 39,6 кДж
А = U*I2*t2 = 220*0,25*600 = 33000 = 33 кДж
39,6 > 33, поэтому количества теплоты чайника хватит на работу лампы.
Можно решить задачу отношениями, превратив формулу теплоты в формулу работы:
Q = I1²*R1*t1
I1²*R1 = I1²*(U/I1) = I1*U
Q = A' = I1*U*t1
A'/A = (I1*U*t1) / (U*I2*t2) = (I1*t1) / (I2*t2) = (1*180) / (0,25*600) = 18/(0,25*60) = 6/(0,25*20) = 3/(0,25*10) = 3/2,5 - очевидно, что 3 > чем 2,5. ответ тот же, разумеется.
Приведем все величины из дано в систему СИ:
t1=-10 C=263 K
1. Количество теплоты, затраченной на обогрев тела равно произведению удельной теплоёмкости вещества, массы тела и разницы конечной и начальной температур.
Q=c*m*(t2-t1), где c - удельная теплоемкость вещества, m - масса вещества, t2 и t1 - соответственно конечная и начальная температуры.
Удельная теплоемкость льда c = 2100 Дж/кг*К, температура плавления льда 0 С = 273 К.
Подставим числовые данные в формулу получим:
Q=c*m*(t2-t1)=2100*2*(273-263)=42000 Дж
Для нагрева льда до температуры плавления необходимо потратить 42 кДж теплоты.
2. Для расплавления льда, необходимое количество теплоты:
Q=λ*m, где λ - удельная теплота плавления вещества,m - масса вещества.
Удельная теплота плавления льда λ - 3,3*10^5 Дж/кг
Подставим числовые данные в формулу получим:
Q=λ*m=330000*2=660000 Дж
3. Общее количество теплоты:
Q=Q1+Q2=42000+660000=702000 Дж
ответ: потребуется 702000 Дж теплоты или 702 кДж.
СДЕЛАЙ ЛУЧШИ
Объяснение: