1. Тиск тіла на опору тим більший, чим:
а) більша вага тіл і більша площа опори;
б) більша вага тіла і менша площа опори ;
в) менша вага тіла і менша площа опори;
г) менша вага тіла і більша площа опори.
2. За до ручного насоса хлопчик накачав шини велосипеда. Тиск
повітря в шинах збільшився внаслідок :
а) збільшення об’єму шин;
б) збільшення маси повітря в шинах;
в) зменшення густини повітря в шинах;
г) зменшення швидкості руху молекул повітря всередині шин.
3. Тиск рідини в посудині:
а) однаковий у всіх точках;
б) зростає зі збільшенням глибини;
в)зменшується зі збільшенням глибини;
г) зростає зі зменшенням густини рідини.
4. Установіть відповідність між виразом для розрахунку фізичної величини
та назвою цієї ведичини.
А m тіла /V тіла 1 архімедова сила
Б p рід gh 2 сила тяжіння
Г p тіла gV тіла 3 гідростатичний тиск
Д p рід gV зан 4 тиск твердого тіла
5 густина тіла
5. Кубик із ребром 7,5 см занурили у воду так, що його верхня грань занурена
на глибину 15 см. Знайдіть тиск і силу тиску на верхню та нижню гран
кубика.
6. У сполучених посудинах знаходиться деяка кількість ртуті. В одне коліно
наливають воду, а в друге – гас так, що поверхня ртуті залишається на
одному рівні. Висота стовпчика води 20 см. Знайдіть висоту стовпчика газу.
Итак, явление смачивания-несмачивания объясняется различным взаимодействием молекул тела и жидкости. Если молекулы жидкости притягиваются к телу сильнее, чем друг к другу, то такая жидкость смачивает тело. Если же молекулы жидкости притягиваются друг к другу сильнее, чем к телу, то жидкость не будет смачивать данное тело. Явление смачивания-несмачивания часто встречается в природе и быту. Например, водоплавающие птицы смазывают перья жиром, выделяющимся из специальных желез (внутренних органов птицы). Вода не смачивает жир и, поэтому, перья остаются сухими даже при нырянии (пословица "как с гуся вода").
Изопроце́ссы — термодинамические процессы, во время которых количество вещества и один из параметров состояния: давление, объём, температура или энтропия — остаётся неизменным. Так, неизменному давлению соответствует изобарный процесс, объёму — изохорный, температуре — изотермический, энтропии — изоэнтропийный (например, обратимый адиабатический процесс). Линии, изображающие данные процессы на какой-либо термодинамической диаграмме, называются изобара, изохора, изотерма и адиабата соответственно. Изопроцессы являются частными случаями политропного процесса.