1. Визначити силу, яку необхідно прикласти до тіла масою 120 кг, щоби підняти його на висоту 25 см, використовуючи похилу площину довжиною 2 м. ККД похилої площини становить 60%
2. Вантаж вагою 1200 Н піднімають за до рухомого блока. Для цього до вільного кінця каната прикладають силу 800 Н. Визначити ККД рухомого блока
3. (д). Тіло піднімають по похилій площині, прикладаючи в напрямі його руху силу 30 Н. Визначити масу тіла, якщо довжина похилої площини 1 м. Висота похилої площини становить 25 см, а ККД похилої площини 80%. Вважати g =10 Н/кг
1.
Кінетична енергія залежить від системи відліку, оскільки від неї залежить швидкість. Справді, для гача, що рухається паралельно з тілом, за яким ведеться тіло здається непорушним, а, отже, не має кінетичної енергії. Для гача в іншій системі відліку це тіло рухається, а, отже, небезпечне при зіткненні.
Зважаючи на те, що при швидкостях руху, близьких до швидкості світла у вакуумі, колишній вигляд формули для кінетичної енергії не підходить, його треба змінити. Кінетична енергія повинна бути визначена як різниця повних енергій рухомої й нерухомої частинок. Отже: Г
2.всм?
Для Нерухомого блока F=fmg де F— зовнішня сила,m — маса вантажу, g — прискорення вільного падіння f — коефіцієнт тертя в блоці (для ланцюгів приблизно 1.05, а для мотузок — 1.1). При відсутності тертя для підйому потрібна сила, рівна вазі вантажу:F=mg
Для рухомого блока F=1/2 m=1/2 при f = 1. При цьому вантаж пройде відстань, удвічі меншу від пройденої точкою прикладання сили F. Відповідно, виграш у силі рухомого блока дорівнює 2.
Так чого не буде виграшу у силі? Буде 2!
Объяснение:
Звук — физическое явление, представляющее собой распространение в виде упругих волн механических колебаний в твёрдой, жидкой или газообразной среде.
Как и любая волна, звук характеризуется амплитудой и частотой. Амплитуда характеризует громкость звука. Частота определяет тон, высоту. Обычный человек слышать звуковые колебания в диапазоне частот от 16—20 Гц до 15—20 кГц. Звук ниже диапазона слышимости человека называют инфразвуком; выше: до 1 ГГц, — ультразвуком, от 1 ГГц — гиперзвуком. Громкость звука сложным образом зависит от эффективного звукового давления, частоты и формы колебаний, а высота звука — не только от частоты, но и от величины звукового давления.
Среди слышимых звуков следует особо выделить фонетические, речевые звуки и фонемы (из которых состоит устная речь) и музыкальные звуки (из которых состоит музыка). Музыкальные звуки содержат не один, а несколько тонов, а иногда и шумовые компоненты в широком диапазоне частот.