Брусок А изготовленен из железа, а брусок Б - из стекла. У обоих брусков равные массы и равные площади поперечный разрезов. Длина какого бруска больше - А или Б? стекло - p, 2500 кг/м³ железо - p, 7800 кг/м³
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
Непосредственно при свечении лампы накаливания происходит преобразование электрической энергии (энергии движения электронов) в тепловую (нагрев лампы) и световую (свет лампы). Но если рассматривать вопрос шире - какие преобразования происходят для того, чтобы лампа засветилась - то всё сложнее. Чтобы получить электрическую энергию, нужно в неё преобразовать: или солнечную энергию (солнечные батареи), или тепловую энергию (теплоэлектростанции, где происходит сжигание твердого, жидкого или газообразного топлива с выделением тепла, которое нагревает воду, вода превращается в пар, пар крутит парогенератор с выделением электроэнергии; но для получения исходного топлива была нужна энергия солнца), или энергию воды (гидроэлектростанции, в которых поток воды крутит электрогенератор; поток воды может быть падающим или можно использовать приливную энергию океана), или энергию ветра (ветер крутит генератор), или атомную или ядерную энергию (энергия расщепления или синтеза нагревает воду, а далее как в теплоэлектростанциях).
1 наявність вільних носіїв електричного заряду;
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
Но если рассматривать вопрос шире - какие преобразования происходят для того, чтобы лампа засветилась - то всё сложнее.
Чтобы получить электрическую энергию, нужно в неё преобразовать:
или солнечную энергию (солнечные батареи),
или тепловую энергию (теплоэлектростанции, где происходит сжигание твердого, жидкого или газообразного топлива с выделением тепла, которое нагревает воду, вода превращается в пар, пар крутит парогенератор с выделением электроэнергии; но для получения исходного топлива была нужна энергия солнца),
или энергию воды (гидроэлектростанции, в которых поток воды крутит электрогенератор; поток воды может быть падающим или можно использовать приливную энергию океана),
или энергию ветра (ветер крутит генератор),
или атомную или ядерную энергию (энергия расщепления или синтеза нагревает воду, а далее как в теплоэлектростанциях).