час сніданку ви випили склянку чаю (m=200 г) і отримали при цьому 19 000 Дж теплоти. Визначте приблизно питому теплоємність чаю, якщо його початкова температура приблизно дорівнює 600С і в цей день ви не хворіли.
Воспользуемся формулами: для определения количества теплоты нагревшегося железа: Q=c*m1*dt, c - удельная теплоемкость, m1 - масса железа, dt - изменение температуры для определения массы испарившейся воды: Q=L*m2, Q - количество теплоты, m2 - масса воды, L - удельная теплота парообразования так как вода уже нагрета до 100°C , то все количество теплоты железа идет на превращение воды в пар,значит возможно следующее равенство: выражаем из него массу испарившейся воды: подставляем значения: m1=500г=0,5кг dt=1000°C L и c - табличные величины c=4200 L=2,3*10^6 ответ: 0,9 кг
Коливання можуть бути механічними, електромагнітними, термодинамічними, хімічними та ін.
Зараз ми будемо розглядати тільки механічні коливання.
Коливальні рухи характеризуються амплітудою, періодом та частотою коливань.
Амплітудою називають максимальне зміщення тіла відносно положення рівноваги. Вимірюється амплітуда в одиницях довжини – метрах, сантиметрах і т.д.
Періодом коливання називають проміжок часу, за який тіло здійснює повне коливання. Вимірюється період коливання в одиницях часу – хвилинах, секундах і т.п.
Частотою коливань називають кількість коливань в одиницю часу (секунду). Одиниця частоті названа герцем (Гц) на честь німецького фізика. Якщо частота коливань дорівнює 1 Гц, то це означає, що за кожну секунду тіло робить одне коливання. Частота – це величина протилежна періоду.
В процесі коливань положення тіла постійно змінюється. Графік залежності координати тіла, що коливається, від часу, називається графіком коливань. По горизонтальній вісі на цьому графіку відкладається час t, а по вертикальній координату х. Цей графік показує, на якій відстані знаходиться тіло, що коливається, від положення рівноваги в даний момент часу. При переході тіла через положення рівноваги, знак координати змінюється на протилежний.
для определения количества теплоты нагревшегося железа:
Q=c*m1*dt, c - удельная теплоемкость, m1 - масса железа, dt - изменение температуры
для определения массы испарившейся воды:
Q=L*m2, Q - количество теплоты, m2 - масса воды, L - удельная теплота парообразования
так как вода уже нагрета до 100°C , то все количество теплоты железа идет на превращение воды в пар,значит возможно следующее
равенство:
выражаем из него массу испарившейся воды:
подставляем значения:
m1=500г=0,5кг
dt=1000°C
L и c - табличные величины
c=4200
L=2,3*10^6
ответ: 0,9 кг
Коливання можуть бути механічними, електромагнітними, термодинамічними, хімічними та ін.
Зараз ми будемо розглядати тільки механічні коливання.
Коливальні рухи характеризуються амплітудою, періодом та частотою коливань.
Амплітудою називають максимальне зміщення тіла відносно положення рівноваги. Вимірюється амплітуда в одиницях довжини – метрах, сантиметрах і т.д.
Періодом коливання називають проміжок часу, за який тіло здійснює повне коливання. Вимірюється період коливання в одиницях часу – хвилинах, секундах і т.п.
Частотою коливань називають кількість коливань в одиницю часу (секунду). Одиниця частоті названа герцем (Гц) на честь німецького фізика. Якщо частота коливань дорівнює 1 Гц, то це означає, що за кожну секунду тіло робить одне коливання. Частота – це величина протилежна періоду.
В процесі коливань положення тіла постійно змінюється. Графік залежності координати тіла, що коливається, від часу, називається графіком коливань. По горизонтальній вісі на цьому графіку відкладається час t, а по вертикальній координату х. Цей графік показує, на якій відстані знаходиться тіло, що коливається, від положення рівноваги в даний момент часу. При переході тіла через положення рівноваги, знак координати змінюється на протилежний.