длинна карандаша измерили при линейки в см. Она равна 14,5 см Запишите длину карандаша в см с учётом погрешности погрешность измерения прими прими равной половине цены деления
Кількість енергії, що передається радіацією порівняно мала — 5 джоулів на кілограм ваги є смертельною дозою. Проте, через те що енергія передається точково, на окремі електрони, хімічні наслідки опромінення є значними. Йони і вільні радикали, що утворюються після іонізації є надзвичайно хімічно активними. Під час взаємодії з ними малі молекули, руйнуються, а великі макромолекули (білки, ДНК, тощо) — зазнають структурних змін. Найбільш типовою реакцією є радіоліз води, в результаті якого утворюються радикали H• і OH•[13]. Локальне підвищення кислотності вздовж треків іонізуючих частинок руйнує ліпідні мембрани, що, в свою чергу, запускає механізми програмованої клітинної смерті[14]. Зруйновані і пошкоджені молекули продовжують брати участь у метаболічних процесах всередині клітини і після закінчення дії випромінювання, заважаючи нормальному їх протіканню, тому ефекти навіть від сильного опромінення проявляються не одразу, а впродовж кількох днів. Важливу роль у цьому відіграють ліпідні радіотоксини, що утворюються при окисненні ліпідів, і блокують процеси клітинного поділу[13].
Ефекти радіації поділяються на стохастичні і нестохастичні. Стохастичними називають такі ефекти, що можуть проявитися при будь-якій дозі отриманої радіації, але ймовірність їх зростає при збільшенні дози. До таких ефектів порушення у ДНК (одно- і дволанцюгові розриви, ушкодження азотистих основ[13]), що, в свою чергу, може призводити до появи злоякісних пухлин або формування генетичних захворювань у нащадків[15]. В середньому, 1 Грей (джоуль поглинутої енергії на кілограм маси) поглинутої радіації спричиняє 5000 ушкоджень азотистих основ, 1000 одноланцюгових і 10-100 дволанцюгових розривів ДНК на кожну клітину. Більшість цих дефектів усуваються механізмами репарації ДНК, проте ці механізми не можуть гарантувати виправлення кожного пошкодження[13].
Нестохастичні, або детерміновані ефекти виникають лише якщо отримана доза є вищою за деякий поріг. Та сама доза є більш небезпечною, якщо отримується за один раз, і менш шкідливою, якщо вона розподілена в часі. Це пов'язано з тим, що у органів є механізми як захисту від дії іонізуючого випромінювання, так і репарації отриманих ушкоджень.
На клітинному рівні в ушкоджених органах гаються наступні ефекти:
Затримка клітинного поділу — ефект гається незалежно від подальшої долі клітин. В середньому, кожен Грей поглинутої радіації затримує поділ клітин на 1 годину[13]
Репродуктивна загибель клітини (клітина не помирає, але ділитися вже не буде, або ж не можуть ділитися її нащадки). Іноді такі клітини зливаються, формуючи гігантські клітини[13].
Інтерфазна загибель — руйнування клітини до ділення (апоптоз). Для великих доз, кількість клітин, що виживають після опромінення експоненційно зменшується зі зростанням дози (для малих доз залежність складніша)[13].
На рівні усього тіла інтенсивне іонізаційне опромінення викликає променеву хворобу. Хід її протікання варіюється в залежності від отриманої дози опромінення і того, яка саме частина тіла зазнала впливу. Типовими основними симптомами є (у порядку зростання дози)[13]:
Пошкодження органів кровотворення (1-10 Гр)
Ураження органів травлення (10-50 Гр)
Пошкодження стінок судин (50-100 Гр)
Пошкодження нервової тканини (більше 100 Гр)
Варто зазначити, що поглинання більше ніж 10 Гр випромінювання на усім тілом майже завжди призводить до смерті.
Альфа-промені є більш небезпечними для здоров'я. Тому, щоб адекватно порівнювати різні види випромінювання використовують позасистемну одиницю зіверт (Зв). Зіверт еквівалентний грею для бета- і гамма-випромінювання, проте енергія поглинутого альфа-випромінювання при обчисленні враховується з множником 20. Нейтронне випромінювання має множник від 5 до 20 в залежності від енергії. Також, при нерівномірному опроміненні використовуються різні коефіцієнти для різних частин тіла, що відповідають їх радіаційній чутливості[3]. За правилом Бергоньє — Трибондо чутливішими є менш диференційовані клітини, а також ті, що швидше діляться[16].
Відомо, що джерелом енергії, яка використовується в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві, в побуті, є паливо. Це вугілля, нафта, торф, дрова, природний газ і ін. При згорянні палива виділяється енергія. Спробуємо з'ясувати, за рахунок чого виділяється при цьому енергія.
MTC
Новый HONOR 50 Lite в МТС
Успей купить на сайте по выгодной цене от 19 990р
КУПИТЬ
Згадаймо будова молекули води (рис. 16, а). Вона складається з одного атома кисню і двох атомів водню. Якщо молекулу води розділити на атоми, то при цьому необхідно подолати сили тяжіння між атомами, т. Е. Зробити роботу, а значить, витратити енергію. І навпаки, якщо атоми з'єднуються в молекулу, енергія виділяється.
Використання палива засноване як раз на явищі виділення енергії при з'єднанні атомів. Так, наприклад, атоми вуглецю, що містяться в паливі, при горінні з'єднуються з двома атомами кисню (рис. 16, б). При цьому утворюється молекула оксиду вуглецю - вуглекислого газу - і виділяється енергія.
Новый HONOR 50 Lite в МТС
MTC
7 растений в нашем доме, опасных для жизни
INC News
Рис. 16. Будова молекул:
a - води; б - з'єднання атома вуглецю і двох атомів кисню в молекулу вуглекислого газу
При розрахунку двигунів інженеру необхідно точно знати, яка кількість теплоти може виділити спалюється паливо. Для цього треба дослідним шляхом визначити, яка кількість теплоти виділиться при повному згорянні однієї і тієї ж маси палива різних видів.
Фізична величина, що показує, яка кількість теплоти виділяється при повному згорянні палива масою 1 кг, називається питомою теплотою згоряння палива.
Питома теплота згоряння позначається буквою q. Одиницею питомої теплоти згорання є 1 Дж / кг.
Кількість енергії, що передається радіацією порівняно мала — 5 джоулів на кілограм ваги є смертельною дозою. Проте, через те що енергія передається точково, на окремі електрони, хімічні наслідки опромінення є значними. Йони і вільні радикали, що утворюються після іонізації є надзвичайно хімічно активними. Під час взаємодії з ними малі молекули, руйнуються, а великі макромолекули (білки, ДНК, тощо) — зазнають структурних змін. Найбільш типовою реакцією є радіоліз води, в результаті якого утворюються радикали H• і OH•[13]. Локальне підвищення кислотності вздовж треків іонізуючих частинок руйнує ліпідні мембрани, що, в свою чергу, запускає механізми програмованої клітинної смерті[14]. Зруйновані і пошкоджені молекули продовжують брати участь у метаболічних процесах всередині клітини і після закінчення дії випромінювання, заважаючи нормальному їх протіканню, тому ефекти навіть від сильного опромінення проявляються не одразу, а впродовж кількох днів. Важливу роль у цьому відіграють ліпідні радіотоксини, що утворюються при окисненні ліпідів, і блокують процеси клітинного поділу[13].
Ефекти радіації поділяються на стохастичні і нестохастичні. Стохастичними називають такі ефекти, що можуть проявитися при будь-якій дозі отриманої радіації, але ймовірність їх зростає при збільшенні дози. До таких ефектів порушення у ДНК (одно- і дволанцюгові розриви, ушкодження азотистих основ[13]), що, в свою чергу, може призводити до появи злоякісних пухлин або формування генетичних захворювань у нащадків[15]. В середньому, 1 Грей (джоуль поглинутої енергії на кілограм маси) поглинутої радіації спричиняє 5000 ушкоджень азотистих основ, 1000 одноланцюгових і 10-100 дволанцюгових розривів ДНК на кожну клітину. Більшість цих дефектів усуваються механізмами репарації ДНК, проте ці механізми не можуть гарантувати виправлення кожного пошкодження[13].
Нестохастичні, або детерміновані ефекти виникають лише якщо отримана доза є вищою за деякий поріг. Та сама доза є більш небезпечною, якщо отримується за один раз, і менш шкідливою, якщо вона розподілена в часі. Це пов'язано з тим, що у органів є механізми як захисту від дії іонізуючого випромінювання, так і репарації отриманих ушкоджень.
На клітинному рівні в ушкоджених органах гаються наступні ефекти:
Затримка клітинного поділу — ефект гається незалежно від подальшої долі клітин. В середньому, кожен Грей поглинутої радіації затримує поділ клітин на 1 годину[13]
Репродуктивна загибель клітини (клітина не помирає, але ділитися вже не буде, або ж не можуть ділитися її нащадки). Іноді такі клітини зливаються, формуючи гігантські клітини[13].
Інтерфазна загибель — руйнування клітини до ділення (апоптоз). Для великих доз, кількість клітин, що виживають після опромінення експоненційно зменшується зі зростанням дози (для малих доз залежність складніша)[13].
На рівні усього тіла інтенсивне іонізаційне опромінення викликає променеву хворобу. Хід її протікання варіюється в залежності від отриманої дози опромінення і того, яка саме частина тіла зазнала впливу. Типовими основними симптомами є (у порядку зростання дози)[13]:
Пошкодження органів кровотворення (1-10 Гр)
Ураження органів травлення (10-50 Гр)
Пошкодження стінок судин (50-100 Гр)
Пошкодження нервової тканини (більше 100 Гр)
Варто зазначити, що поглинання більше ніж 10 Гр випромінювання на усім тілом майже завжди призводить до смерті.
Альфа-промені є більш небезпечними для здоров'я. Тому, щоб адекватно порівнювати різні види випромінювання використовують позасистемну одиницю зіверт (Зв). Зіверт еквівалентний грею для бета- і гамма-випромінювання, проте енергія поглинутого альфа-випромінювання при обчисленні враховується з множником 20. Нейтронне випромінювання має множник від 5 до 20 в залежності від енергії. Також, при нерівномірному опроміненні використовуються різні коефіцієнти для різних частин тіла, що відповідають їх радіаційній чутливості[3]. За правилом Бергоньє — Трибондо чутливішими є менш диференційовані клітини, а також ті, що швидше діляться[16].
Відомо, що джерелом енергії, яка використовується в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві, в побуті, є паливо. Це вугілля, нафта, торф, дрова, природний газ і ін. При згорянні палива виділяється енергія. Спробуємо з'ясувати, за рахунок чого виділяється при цьому енергія.
MTC
Новый HONOR 50 Lite в МТС
Успей купить на сайте по выгодной цене от 19 990р
КУПИТЬ
Згадаймо будова молекули води (рис. 16, а). Вона складається з одного атома кисню і двох атомів водню. Якщо молекулу води розділити на атоми, то при цьому необхідно подолати сили тяжіння між атомами, т. Е. Зробити роботу, а значить, витратити енергію. І навпаки, якщо атоми з'єднуються в молекулу, енергія виділяється.
Використання палива засноване як раз на явищі виділення енергії при з'єднанні атомів. Так, наприклад, атоми вуглецю, що містяться в паливі, при горінні з'єднуються з двома атомами кисню (рис. 16, б). При цьому утворюється молекула оксиду вуглецю - вуглекислого газу - і виділяється енергія.
Новый HONOR 50 Lite в МТС
MTC
7 растений в нашем доме, опасных для жизни
INC News
Рис. 16. Будова молекул:
a - води; б - з'єднання атома вуглецю і двох атомів кисню в молекулу вуглекислого газу
При розрахунку двигунів інженеру необхідно точно знати, яка кількість теплоти може виділити спалюється паливо. Для цього треба дослідним шляхом визначити, яка кількість теплоти виділиться при повному згорянні однієї і тієї ж маси палива різних видів.
Фізична величина, що показує, яка кількість теплоти виділяється при повному згорянні палива масою 1 кг, називається питомою теплотою згоряння палива.
Питома теплота згоряння позначається буквою q. Одиницею питомої теплоти згорання є 1 Дж / кг.
MTC