Для сушильной установки используют атмосферный воздух при температуре сухого термометра t1и относительной влажности φ1. В калорифере он нагревается до температуры t2, а затем поступает в сушильную камеру, где процесс протекает без теплообмена с внешней средой. Определить изменение влагосодержания (∆d) затраты тепла на нагрев и сушку (qн и qс), параметры влажного воздуха во всех точках цикла (d1, i1, φ2, i2, d3, φ3), а также точку росы (tp) и парциальное давление пара (рп) во влажном воздухе в конце цикла, если температура после сушильной камеры равна t3.
Изобразить рассчитываемые процессы в i – dдиаграмме влажного воздуха.
Исходные данные:
t 1=10C
ф1=60%
t2=50C
t3=40C
ответ: t=45C
выполнить решение ОЧЕНЬ НУЖНО ДО ЗАВТРА . У МЕНЯ СЕСИЯ
1 наявність вільних носіїв електричного заряду;
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
(0,13/28)*6*10^23=4,64*10^20 штук. Чтобы узнать, сколько молекул в одном кубике, надо разделить количество молекул в кубометре на количество таких кубиков в одном кубометре. Найдём количество кубиков: Объём такого кубика равен: (4*10^-6)^3=6,4*10^-19 м^3. И в одном кубометре таких кубиков будет k=1/6,4*10^-19; k=1.56*10^18 шт.
Теперь найдём количество молекул в таком кубике: N=(4,64*10^20)/(1.56*10^18);
N=2,97*100; N=297 штук.
Вроде так как-то.