Два пластилиновых шарика массами m1= 3,5 кг и m2= 2,9 кг движутся по гладкой горизонтальной поверхности вдоль одной прямой навстречу друг другу со скоростями v1= 7 м/с и v2= 3 м/с соответственно. через некоторое время шарики сталкиваются, склеиваются и далее начинают двигаться как одно тело. определи скорость шариков после склеивания. ответы округли до десятых.
шаг 1. найди импульс первого шарика до взаимодействия:
p1=
кг·м/с.
шаг 2. найди импульс второго шарика до взаимодействия:
p2=
кг·м/с.
шаг 3. найди суммарный импульс двух шариков до взаимодействия, учитывая, что шарики движутся навстречу друг другу:
p=
кг·м/с.
шаг 4. найди массу тела, которое получается из слипшихся шариков:
m=
кг.
шаг 5. обозначив скорость тела после слипания шариков как v, запиши импульс p тела после взаимодействия:
=
⋅
.
шаг 6. поскольку два шарика являются замкнутой системой, то для них выполняется закон сохранения импульса: импульс системы до взаимодействия равен импульсу системы после взаимодействия. составь уравнение согласно закону сохранения импульса:
=
⋅
,
и реши его относительно v с точностью до десятых:
v =
м/с.
Задача №1
ДЕЙСТВИЯ электрического тока:
1) Тепловое
2) Химическое
3) Магнитное
4) Световые
5) Механическое
Задача 2
Определение силы тока, принятое в 1948 году IX Генеральной конференцией по мерам и весов (ГКМВ):
"Ампер - сила неизменяющегося тока, который при прохождении по двум параллельным прямолинейным проводникам бесконечной длины и ничтожно малой площади кругового поперечного сечения, расположенным в вакууме на расстоянии 1 метр один от другого, вызвал бы на каждом участке проводника длиной 1 метр силу взаимодействия, равную 2⋅10⁻⁷ ньютона"
Схема измерения (см. иллюстрацию)
Это механическое действие тока.
Загальна характеристика. Най ші тварини поширені по всій земній кулі - в морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.
Маючи морфологічну подібність у будові клітин з багатоклітинними організмами, най ші відрізняються від них у функціональному плані. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціалізовані функції, то клітина най ших універсальна. Вона є самостійним організмом, якому властиві обмін речовин, подразливість, рух і розмноження.
Най ші - це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному - є цілісним самостійним організмом. Переважна більшість їх має мікроскопічне малі розміри (від 2 до 150 мкм). Проте деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6 см.
Будова най ших надзвичайно різноманітна, однак УСІМ їм властиві ознаки, характерні для організації та Функцій клітини. Як і в інших клітинах, основними компонентами клітини най шого є цитоплазма і ядро.
Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину й механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки, які будуть розглянуті далі.
Цитоплазма най ших, як правило, складається з двох шарів - зовнішнього, світлішого й щільнішого - ектоплазми - і внутрішнього, в якому розміщені органели і включення клітини, - ендоплазми. Крім загально-клітинних органел у цитоплазмі най ших можуть бути різноманітні спеціальні органели.
Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори - опорні й скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У най ших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро най ших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі містяться розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця.