Два точечных заряда 2*10^-8 Кл и 3*10^-8 Кл находятся в вершинах острых углов прямоугольного треугольника с катетами 6см и 8см.Какую работу нужно совершить,чтобы переместить первый заряд в вершину прямого угла?
Ядерная реакция — процесс превращения атомных ядер, происходящий при их взаимодействии с элементарными частицами, гамма-квантами и друг с другом, обычно приводящий к выделению колоссального количества энергии. Спонтанные (происходящие без воздействия налетающих частиц) процессы в ядрах — например, радиоактивный распад — обычно не относят к ядерным реакциям. Для осуществления реакции между двумя или несколькими частицами необходимо, чтобы взаимодействующие частицы (ядра) сблизились на расстояние порядка 10^-15 м, то есть характерного радиуса действия ядерных сил. Ядерные реакции могут происходить как с выделением, так и с поглощением энергии. Реакции первого типа, экзотермические, служат основой ядерной энергетики и являются источником энергии звёзд. Реакции, идущие с поглощением энергии (эндотермические) , могут происходить только при условии, что кинетическая энергия сталкивающихся частиц (в системе центра масс) выше определённой величины (порога реакции) .
Цепная ядерная реакция — последовательность единичных ядерных реакций, каждая из которых вызывается частицей, появившейся как продукт реакции на предыдущем шаге последовательности. Примером цепной ядерной реакции является цепная реакция деления ядер тяжёлых элементов, при которой основное число актов деления инициируется нейтронами, полученными при делении ядер в предыдущем поколении. При делении тяжелых ядер под действием нейтронов возникают новые нейтроны. Например, при каждом делении ядра урана 92U235 в среднем возникает 2,4 нейтрона. Часть этих нейтронов снова может вызвать деление ядер. Такой лавинообразный процесс и называется цепной реакцией.
кажуть, що і. ньютон сам розповідав, як він зробив відкриття закону всесвітнього тяжіння. якось науковець гуляв яблуневим садом і побачив у денному небі місяць. у цей момент на його очах з гілки впало яблуко. саме тоді вчений подумав про те, що, можливо, це одна сила змушує яблуко падати на землю, а місяць залишатися на навколоземній орбіті.
згадуємо гравітаційну взаємодію
усі без винятку фізичні тіла у всесвіті притягуються одне до одного — це явище називають всесвітнім тяжінням або гравітацією (від латин. gravitas — вага).
гравітаційна взаємодія — взаємодія, яка є властивою всім тілам у всесвіті й виявляється в їхньому взаємному притяганні одне до одного.
наприклад, зараз ви і цей підручник взаємодієте силами гравітаційного притягання. однак у цьому випадку сили настільки малі, що їх не зафіксують навіть найточніші сучасні прилади. сили гравітаційного притягання сягають помітного значення тільки тоді, коли хоча б одне з тіл має масу, порівнянну з масою небесних тіл (чорних дір, зір, планет і їхніх супутників тощо).
гравітаційна взаємодія здійснюється завдяки особливому виду матерії — гравітаційному полю, яке існує навколо будь-якого тіла: зорі, планети, людини, книжки, молекули, атома тощо.
Цепная ядерная реакция — последовательность единичных ядерных реакций, каждая из которых вызывается частицей, появившейся как продукт реакции на предыдущем шаге последовательности. Примером цепной ядерной реакции является цепная реакция деления ядер тяжёлых элементов, при которой основное число актов деления инициируется нейтронами, полученными при делении ядер в предыдущем поколении. При делении тяжелых ядер под действием нейтронов возникают новые нейтроны. Например, при каждом делении ядра урана 92U235 в среднем возникает 2,4 нейтрона. Часть этих нейтронов снова может вызвать деление ядер. Такой лавинообразный процесс и называется цепной реакцией.
кажуть, що і. ньютон сам розповідав, як він зробив відкриття закону всесвітнього тяжіння. якось науковець гуляв яблуневим садом і побачив у денному небі місяць. у цей момент на його очах з гілки впало яблуко. саме тоді вчений подумав про те, що, можливо, це одна сила змушує яблуко падати на землю, а місяць залишатися на навколоземній орбіті.
згадуємо гравітаційну взаємодію
усі без винятку фізичні тіла у всесвіті притягуються одне до одного — це явище називають всесвітнім тяжінням або гравітацією (від латин. gravitas — вага).
гравітаційна взаємодія — взаємодія, яка є властивою всім тілам у всесвіті й виявляється в їхньому взаємному притяганні одне до одного.
наприклад, зараз ви і цей підручник взаємодієте силами гравітаційного притягання. однак у цьому випадку сили настільки малі, що їх не зафіксують навіть найточніші сучасні прилади. сили гравітаційного притягання сягають помітного значення тільки тоді, коли хоча б одне з тіл має масу, порівнянну з масою небесних тіл (чорних дір, зір, планет і їхніх супутників тощо).
гравітаційна взаємодія здійснюється завдяки особливому виду матерії — гравітаційному полю, яке існує навколо будь-якого тіла: зорі, планети, людини, книжки, молекули, атома тощо.