Два точечных заряда находятся на расстоянии 16 см друг от друга и отталкиваются с силой 10,0 Н. Величина первого заряда в 3 раза меньше, чем второго. Подсчитать значение второго заряда
После броска вверх, тело достигнет максимальной высоты, откуда полетит вниз без начальной скорсоти,т.е. =0. Найдём время, за которое тело приобрело скорость 20 м/с
Значит, время, за которое тело достигло максимальнйо высоты 10-2=8с. Время, за которое тело поднилось на высоту h будет равно времени, за которое это тело свободно падало с этой же высоты. Значит, высота, с которой упало тело
Найдем конечную скорость тела, по закону сохранения энергии, она будет равна начальной скорости при броске вверх
ответ:Більшість перших ракет-носіїв, розроблених наприкінці п'ятдесятих років 20-го століття, з'явились після незначної модернізації військових балістичних ракет, особливо міжконтинентальних. Першою була ракета-носій Супутник на базі Р-7. Ракети-носії сімейства Р7 стали основою для радянської космічної програми. Американські військові почали виготовляти космічні ракети після провалу програми Венгард, призначеної для доставки американських наукових супутників на орбіту під час Міжнародного геофізичного року (1957—1958).
Значит, время, за которое тело достигло максимальнйо высоты 10-2=8с. Время, за которое тело поднилось на высоту h будет равно времени, за которое это тело свободно падало с этой же высоты. Значит, высота, с которой упало тело
Найдем конечную скорость тела, по закону сохранения энергии, она будет равна начальной скорости при броске вверх
ответ: 80 м/с.
ответ:Більшість перших ракет-носіїв, розроблених наприкінці п'ятдесятих років 20-го століття, з'явились після незначної модернізації військових балістичних ракет, особливо міжконтинентальних. Першою була ракета-носій Супутник на базі Р-7. Ракети-носії сімейства Р7 стали основою для радянської космічної програми. Американські військові почали виготовляти космічні ракети після провалу програми Венгард, призначеної для доставки американських наукових супутників на орбіту під час Міжнародного геофізичного року (1957—1958).
Объяснение: