два точечных заряда q и 4q находятся на расстоянии L друг от друга. Какой заряд Q и на каком расстоянии x от первого заряда нужно поместить, чтобы система находилась в равновесии
Плотность любого тела или вещества, если известен объём тела и масса этого объёма определяется как отношение массы тела к его объёму. В данном случае, если объём задан в литрах, а масса - в килограммах, то единицей измерения плотности будет кг/л. Численное значение плотности керосина в данной задаче равно РО = m/V = 4/5 = 0.8 кг/л, где РО - плотность, m - масса, V - объём. Если нужен ответ в системе СИ, то лучше перевести литры в кубические метры: 5 л = 0.005 м^3. Тогда РО = 800 кг/м^3. Здесь уже другие единицы измерения, поэтому и ответ другой. Вообще говоря, плотности веществ являются стандартными, по ним составлены таблицы. В таблице плотностей жидкостей есть и керосин, его плотность по таблице равна 800 кг/м^3, т. е. совпадает с полученным ответом, значит, условия задачи правдоподобны. Скорее всего это - лабораторная задача, где требовалось опытным путём определить плотность вещества или просто задача на знание того, что такое плотность.
Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.
Если нужен ответ в системе СИ, то лучше перевести литры в кубические метры: 5 л = 0.005 м^3. Тогда РО = 800 кг/м^3. Здесь уже другие единицы измерения, поэтому и ответ другой.
Вообще говоря, плотности веществ являются стандартными, по ним составлены таблицы. В таблице плотностей жидкостей есть и керосин, его плотность по таблице равна 800 кг/м^3, т. е. совпадает с полученным ответом, значит, условия задачи правдоподобны.
Скорее всего это - лабораторная задача, где требовалось опытным путём определить плотность вещества или просто задача на знание того, что такое плотность.
Відповідь:
Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.
Пояснення: