Підвалом називається приміщення, розташоване під землею, нижче всіх житлових поверхів будинку. Якщо підвал знаходиться на глибині 2-3 м нижче рівня поверхні і джерел обігрівання в ньому не встановлено, то температура повітря там буде завжди постійної: +5 … +10 ˚. Найхолоднішим місцем у будинку підвал є влітку, але взимку в підвалі тепліше, ніж у неопалюваному будинку над ним.
Справа в тому, що, згідно із законами фізики, тепле повітря легше, ніж холодний, він завжди прагне вгору. Більш важкий і щільний холодне повітря опускається вниз, він і скупчується в підвалі. Влітку всі поверхи будинку отримують тепло від даху, що нагрівається променями сонця. Природно, верхні поверхи прогріваються сильніше, ніж нижні, а до підвалу тепло взагалі не доходить. Взимку житлові приміщення опалюються штучним чином, і це незначна кількість тепла тим більше не може зігріти підвал. Однак якщо в будинку взимку не живуть, в підвалі навіть при негативній температурі на вулиці збережеться температура вище нуля, на відміну від верхніх поверхів.
Физические явления в произведениях А.С.Пушкина: В поэме «Руслан и Людмила» есть описание механического движения: «У лукоморья дуб зеленый, Златая цепь на дубе том: И днем и ночью кот ученый Все ходит по цепи кругом; Идет направо – песнь заводит, Налево – сказку говорит» . О другом физическом явлении (эхо) идет речь в одноименном стихитворении: «Ревет ли зверь в лесу глухом, Трубит ли рог, гремит ли гром, Поет ли дева за холмом – На всякий звук Свой отклик в воздухе пустом Родишь ты вдруг» . Такое физическое явление как отражение света описано в стихотворении «Кинжал» : «Как адский луч, как молния богов, Немое лезвие злодею в очи блещет, И, озираясь, он трепещет Среди своих пиров» . В своих произведениях Пушкин использует различные физические величины и их единицы: 1.В «Сказки о царе Салтане» : «Наступает срок родин Сына Бог им дал в аршин» . (Аршин – старинная русская мера длины, равная 0,71 м. ) 2. В «Сказке о попе и о работнике его Балде» говорится: «Задам тебе, враженок, задачу, Посмотрим, какова у тебя сила. Видишь, там сивая кобыла? Кобылу подними ты, Да неси полверсты» .
Справа в тому, що, згідно із законами фізики, тепле повітря легше, ніж холодний, він завжди прагне вгору. Більш важкий і щільний холодне повітря опускається вниз, він і скупчується в підвалі. Влітку всі поверхи будинку отримують тепло від даху, що нагрівається променями сонця. Природно, верхні поверхи прогріваються сильніше, ніж нижні, а до підвалу тепло взагалі не доходить. Взимку житлові приміщення опалюються штучним чином, і це незначна кількість тепла тим більше не може зігріти підвал. Однак якщо в будинку взимку не живуть, в підвалі навіть при негативній температурі на вулиці збережеться температура вище нуля, на відміну від верхніх поверхів.
В поэме «Руслан и Людмила» есть описание механического движения:
«У лукоморья дуб зеленый,
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом;
Идет направо – песнь заводит,
Налево – сказку говорит» .
О другом физическом явлении (эхо) идет речь в одноименном стихитворении:
«Ревет ли зверь в лесу глухом,
Трубит ли рог, гремит ли гром,
Поет ли дева за холмом –
На всякий звук
Свой отклик в воздухе пустом
Родишь ты вдруг» .
Такое физическое явление как отражение света описано в стихотворении «Кинжал» :
«Как адский луч, как молния богов,
Немое лезвие злодею в очи блещет,
И, озираясь, он трепещет
Среди своих пиров» .
В своих произведениях Пушкин использует различные физические величины и их единицы:
1.В «Сказки о царе Салтане» :
«Наступает срок родин
Сына Бог им дал в аршин» .
(Аршин – старинная русская мера длины, равная 0,71 м. )
2. В «Сказке о попе и о работнике его Балде» говорится:
«Задам тебе, враженок, задачу,
Посмотрим, какова у тебя сила.
Видишь, там сивая кобыла?
Кобылу подними ты,
Да неси полверсты» .