Ну, пришел электрон в гости к протону, и договорились они организовать ячейку общества - атом. И подружились они, и получился у них атом водорода. И вертелся себе электрон вокруг протона, а протон был очень доволен и сидел в центре, толстый и упитанный, и читал газеты - все тревожнее и тревожнее. Потом они еще с одной такой семьей подружились - вообще-то в основном электроны подружились, и начали вместе ходить - молекулой. Потом вдруг налетели откуда-то еще более толстые нейтроны, протоны, все залил ослепительный свет, и протон говорит электрону - похоже, мы в водородную бомбу попали, прощай. . И разлетелись они в разные стороны. Но немного времени, постукались они о другие протоны и электроны, выбрались подальше и снова встретились, и живут с тех пор снова дружно, атомом водорода. Только вот людей на планете не осталось, но протону с электроном это все до лампочки - они-то жили, живут и будут жить.
Уявлення про магнітне поле пояснює зв'язок між електрикою і магнетизмом. Джерелом появи магнітного поля є рухомі електричні заряди (струм). Магнітне поле виникає у просторі, довкола провідників зі струмом, подібно тому, як в просторі, довкола нерухомих електричних зарядів виникає електричне поле. Магнітне поле постійних магнітів також створюється електричними мікрострумами, що циркулюють всередині молекул речовини (гіпотеза Ампера).
Для описання магнітного поля вводять силову характеристику поля, аналогічну вектору напруженості електричного поля. Такою характеристикою є вектор магнітної індукції — {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B. Вектор магнітної індукції визначає сили, які діють на рухомі заряди в магнітному полі.
За напрям вектора {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B прийнято напрямок від південного полюсу S до північного полюсу N магнітної стрілки, яка вільно рухається в магнітному полі (як у компасі). Таким чином, за до такої стрілки, досліджуючи магнітне поле створене струмом чи постійним магнітом, можливо з деякою точністю уявити просторову структуру магнітного поля.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені. Це означає, що магнітне поле не має магнітних зарядів. Силові поля, що наділені такими властивостями, називають вихровими.
Объяснение:
Уявлення про магнітне поле пояснює зв'язок між електрикою і магнетизмом. Джерелом появи магнітного поля є рухомі електричні заряди (струм). Магнітне поле виникає у просторі, довкола провідників зі струмом, подібно тому, як в просторі, довкола нерухомих електричних зарядів виникає електричне поле. Магнітне поле постійних магнітів також створюється електричними мікрострумами, що циркулюють всередині молекул речовини (гіпотеза Ампера).
Для описання магнітного поля вводять силову характеристику поля, аналогічну вектору напруженості електричного поля. Такою характеристикою є вектор магнітної індукції — {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B. Вектор магнітної індукції визначає сили, які діють на рухомі заряди в магнітному полі.
За напрям вектора {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B прийнято напрямок від південного полюсу S до північного полюсу N магнітної стрілки, яка вільно рухається в магнітному полі (як у компасі). Таким чином, за до такої стрілки, досліджуючи магнітне поле створене струмом чи постійним магнітом, можливо з деякою точністю уявити просторову структуру магнітного поля.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені. Це означає, що магнітне поле не має магнітних зарядів. Силові поля, що наділені такими властивостями, називають вихровими.