- Швидкість . Радіус кола, по якому обертається стрілка вимірюємо лінійкою і множимо на масштаб.
R=3,2 cм 3=9,6 см=0,096 м. м/с.
Годинна стрілка:
- період обертання Т=12 год=43200 с.
- Частота обертання
- Швидкість . Радіус кола, по якому обертається стрілка вимірюємо лінійкою і множимо на масштаб.
R=2,2 cм 3=6,6 см=0,066 м. м/с.
Задача 2.
З міліметрового паперу виготовляємо конструкцію у вигляді швелера (Згортаємо листок в кілька разів і загортаємо краї, щоб в перерізі була буква П). На один кінець “швелера” кладемо монету відомої маси і зрівноважуємо конструкцію на краю парти. Визначаємо плечі сил за поділками міліметрового паперу. Згідно правила моментів , звідси .
Об’єм листка паперу визначаємо як добуток площі на товщину . Довжину й ширину визначаємо за поділками міліметрівки . Щоб знайти товщину розрізаємо листок на шматки, кількість яких ^ N, складаємо їх до купи і штангенциркулем вимірюємо товщину d. Тоді товщина одного .
Q = Q1 + Q2, Q — израсходованное количество энергии ( Q = 25000 кДж = 25000 * 103 Дж ).
Q1 = С * m * ( tк - tн ), где С — удельная теплоемкость ( С = 4200 Дж/( кг*К ) ), m — искомая масса воды, tк — кон. темп. ( tк = 100 ºС ), tн — нач. темп. ( tн = 30 ºС ).
Q2 = L * m, где L — удельная теплота парообразования ( L = 2,3 * 106 Дж/кг ).
Q = С * m * ( tк - tн ) + L * m.
Q = m * ( С * ( tк - tн ) + L ).
m = Q / ( С * ( tк - tн ) + L ) = 25000 * 103 / ( 4200 * ( 100 - 30 ) + 2,3 * 106 ) = 9,64 кг.
Объяснение: ВРОДЕ ТАК НУ ЕСЛИ ЧТО СОРЯН)
Задача 1.
Секундна стрілка:
- період обертання Т=60 с.
- Частота обертання
- Швидкість . Радіус кола, по якому обертається стрілка вимірюємо лінійкою і множимо на масштаб.
R=3,2 cм 3=9,6 см=0,096 м. м/с.
Годинна стрілка:
- період обертання Т=12 год=43200 с.
- Частота обертання
- Швидкість . Радіус кола, по якому обертається стрілка вимірюємо лінійкою і множимо на масштаб.
R=2,2 cм 3=6,6 см=0,066 м. м/с.
Задача 2.
З міліметрового паперу виготовляємо конструкцію у вигляді швелера (Згортаємо листок в кілька разів і загортаємо краї, щоб в перерізі була буква П). На один кінець “швелера” кладемо монету відомої маси і зрівноважуємо конструкцію на краю парти. Визначаємо плечі сил за поділками міліметрового паперу. Згідно правила моментів , звідси .
Об’єм листка паперу визначаємо як добуток площі на товщину . Довжину й ширину визначаємо за поділками міліметрівки . Щоб знайти товщину розрізаємо листок на шматки, кількість яких ^ N, складаємо їх до купи і штангенциркулем вимірюємо товщину d. Тоді товщина одного .
Густина паперу