Объективом проекционного прибора служит тонкая линза с фокусным расстоянием 10 см. Изображение предмета получено на расстоянии 24мм. см от объекта. На какое расстояние переместится изображение, если предмет отодвинуть еще на 21 мм от объектива? Условие: F = 24 мм; f = 21мм см; Δd = 20 см; Определить Δ f - ?Решение. Используем формулу линзы: 1/F = 1/d +1/f ; Определяем, на каком расстоянии находится предмет d = fF/(f –F); Вычисляем (можно и в см): d = 24*21/(24 -21) = 168(мм); Теперь, применяя всё ту же формулу линзы, находим, на каком расстоянии будет изображение, если предмет расположим на расстоянии ; d + Δd = 168 + 20 = 188 (мм); f = dF/(d – F); f = 24*21/(24– 21) = 168мм. Находим, на какое расстояние передвинулось изображение: Δ f = f (2) – f (1) =
Нині відомо, що з 20-ти тис. сучасних видів риб близько 20 здатні використовувати біоелектричні поля (додаток 2) . За характером розрядів такі риби діляться на сильноелектричні і слабоелектричні.. До перших належать прісноводні південноамериканські електричні вугри, африканські електричні соми і морські електричні схили. Ці риби генерують досить потужні розряди: вугри, наприклад, напругою до 600 вольт, соми - 350. Напруга струму великих морських скатів невисока, оскільки морська вода є гарним провідником, але сила струму їх розрядів, наприклад ската Торпедо, сягає часом 60 Ампер.
Риби другого типу, наприклад, мормирус та інші представники загону клюворилоподібних не випромінюють окремих розрядів. Вони посилають в воду серії майже безперервних і ритмічних сигналів (імпульсів) високої частоти. Отже ці риби здійснюють справжню електричну локацію.
Майже всі полюють переважно вночі..
Прийоми, використовувані електричними рибами при ловлі й обороні від ворогів, підказують людині технічні вирішення при розробці установок для електролову і відлякування риб. Виняткові перспективи відкриває моделювання електричних систем локації риб.
Учені різних галузей досліджували це явище два століття, докладаючи по крихті, поглиблюючи вивчене, розширюючи поле дослідження. Роль живої електрики виявилася великою. Вона універсальна як за своїм обсягом, бо властива без винятку всьому живому, так і за значенням в організмі.
Для з‘ясування ролі електричних органів у риб у пошуці ними здобичі було проведено цікавий дослід. В один акваріум помістили ската (морську лисицю), а в другий – камбалу, якою скат любить ласувати. Між акваріумами спорудили стінку, щоб риби не могли ні бачити, ні чути одна одну. Обидва акваріуми з‘єднали електричним проводом. Під ча руху камбали електричне поле навколо неї змінювалося, і серце ската «тьохкало», про що свідчили сплески на електрокардіограмі хижака.
Объективом проекционного прибора служит тонкая линза с фокусным расстоянием 10 см. Изображение предмета получено на расстоянии 24мм. см от объекта. На какое расстояние переместится изображение, если предмет отодвинуть еще на 21 мм от объектива? Условие: F = 24 мм; f = 21мм см; Δd = 20 см; Определить Δ f - ?Решение. Используем формулу линзы: 1/F = 1/d +1/f ; Определяем, на каком расстоянии находится предмет d = fF/(f –F); Вычисляем (можно и в см): d = 24*21/(24 -21) = 168(мм); Теперь, применяя всё ту же формулу линзы, находим, на каком расстоянии будет изображение, если предмет расположим на расстоянии ; d + Δd = 168 + 20 = 188 (мм); f = dF/(d – F); f = 24*21/(24– 21) = 168мм. Находим, на какое расстояние передвинулось изображение: Δ f = f (2) – f (1) =
Нині відомо, що з 20-ти тис. сучасних видів риб близько 20 здатні використовувати біоелектричні поля (додаток 2) . За характером розрядів такі риби діляться на сильноелектричні і слабоелектричні.. До перших належать прісноводні південноамериканські електричні вугри, африканські електричні соми і морські електричні схили. Ці риби генерують досить потужні розряди: вугри, наприклад, напругою до 600 вольт, соми - 350. Напруга струму великих морських скатів невисока, оскільки морська вода є гарним провідником, але сила струму їх розрядів, наприклад ската Торпедо, сягає часом 60 Ампер.
Риби другого типу, наприклад, мормирус та інші представники загону клюворилоподібних не випромінюють окремих розрядів. Вони посилають в воду серії майже безперервних і ритмічних сигналів (імпульсів) високої частоти. Отже ці риби здійснюють справжню електричну локацію.
Майже всі полюють переважно вночі..
Прийоми, використовувані електричними рибами при ловлі й обороні від ворогів, підказують людині технічні вирішення при розробці установок для електролову і відлякування риб. Виняткові перспективи відкриває моделювання електричних систем локації риб.
Учені різних галузей досліджували це явище два століття, докладаючи по крихті, поглиблюючи вивчене, розширюючи поле дослідження. Роль живої електрики виявилася великою. Вона універсальна як за своїм обсягом, бо властива без винятку всьому живому, так і за значенням в організмі.
Для з‘ясування ролі електричних органів у риб у пошуці ними здобичі було проведено цікавий дослід. В один акваріум помістили ската (морську лисицю), а в другий – камбалу, якою скат любить ласувати. Між акваріумами спорудили стінку, щоб риби не могли ні бачити, ні чути одна одну. Обидва акваріуми з‘єднали електричним проводом. Під ча руху камбали електричне поле навколо неї змінювалося, і серце ската «тьохкало», про що свідчили сплески на електрокардіограмі хижака.