• пылинка массой m и зарядом Q в третьей вершине треугольника должна иметь положительный заряд, дабы силы кулоновского отталкивания со стороны двух других зарядов скомпенсировали силу тяжести
• условие равновесия пылинки: mg = 2 F cos30 (кулоновские силы F = (k q Q)/a² будут направлены вдоль сторон треугольника от него, причем по модулю они равны ввиду одинаковости зарядов; сложить эти силы можно просто спроецировав их на вертикальную ось, что я и сделал)
Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
• условие равновесия пылинки: mg = 2 F cos30 (кулоновские силы F = (k q Q)/a² будут направлены вдоль сторон треугольника от него, причем по модулю они равны ввиду одинаковости зарядов; сложить эти силы можно просто спроецировав их на вертикальную ось, что я и сделал)
○ mg = (k q Q √3)/a²
○ Q = (m g a²)/(k q √3)
Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
Объяснение: