Координата тіла масою 200 г , що здійснює вільні коливання на пружині змінюється за законом x=0,1sin20пt(м). Визначити амплітуду коливань та жорсткість пружини
1) внутреннего сгорания. КПД=30%, значит только 30% идет на полезную работу из всей энергии, полученной от сгорания топлива, тогда потери
100% - 30%=70%. Очень много тепла "вылетает в трубу". Кроме этого мы еще дышим угарным газом и повышается уровень углекислого в атмосфере.
2) турбина.
100% - 25%=75%
3) дизельный
100-33=67%
4) реактивный
100-47=53%.
По этим данным самый большой ущерб от паровых турбин. Самые большие потери энергии.
Эта энергия повышает среднюю температуру на Земле, ломает климат. А вредные выбросы отравляют всё живое.
Почитайте о глобальном потеплении. Тает вечная мерзлота и вылетает множество замороженных раньше вирусов, к которым наш организм не при . Это только капелька вреда((
Самые экологичные электрические, ветряные, на солнечной энергии, использующие приливы и отливы.
Но вот кипяток лучше всего из самовара, чайника и хуже всего от электрического чайника. А микроволновка приносит оч. большой вред, т.к. ее частоты как у нашего тела и воды.
Объяснение: Пластикова пляшка — пластиковий контейнер для утримування, захисту та транспортування рідин. Пластикові пляшки зручні у виробництві, експлуатації на лініях розливу, транспортуванні в них готового продукту, оскільки їхня вага до десяти разів менше, ніж скляних пляшок, вони не б'ються. Пластикові пляшки, як правило, використовують для зберігання рідин, таких як вода, безалкогольні напої, моторні оливи, рослинна олія, ліки, шампуні, молоко, чорнило, пиво тощо.
Історія
Пластикові пляшки були вперше використані в комерційних цілях в 1947 році, але залишалися відносно дорогими до початку 1960-х років, коли були виготовлені з поліетилену високої щільності (PEHD / HDPE).[1] Вони швидко стали популярними як у виробників, так і у споживачів через їхню простоту застосування і порівняно низькі витрати на виробництво в порівнянні зі скляними пляшками. В харчовій промисловості практично повністю замінено скло пластиковими пляшками, а вино і пиво, як і раніше широко продається в скляних пляшках.
Вчені Массачусетського технологічного інституту розробили суперслизьке покриття внутрішньої поверхні пляшки, з таких пляшок можна легко вилити всю рідину, без залишків продукту. Ця розробка також зменшує кількість відходів на будь-якому етапі використання тари[2].
1) внутреннего сгорания. КПД=30%, значит только 30% идет на полезную работу из всей энергии, полученной от сгорания топлива, тогда потери
100% - 30%=70%. Очень много тепла "вылетает в трубу". Кроме этого мы еще дышим угарным газом и повышается уровень углекислого в атмосфере.
2) турбина.
100% - 25%=75%
3) дизельный
100-33=67%
4) реактивный
100-47=53%.
По этим данным самый большой ущерб от паровых турбин. Самые большие потери энергии.
Эта энергия повышает среднюю температуру на Земле, ломает климат. А вредные выбросы отравляют всё живое.
Почитайте о глобальном потеплении. Тает вечная мерзлота и вылетает множество замороженных раньше вирусов, к которым наш организм не при . Это только капелька вреда((
Самые экологичные электрические, ветряные, на солнечной энергии, использующие приливы и отливы.
Но вот кипяток лучше всего из самовара, чайника и хуже всего от электрического чайника. А микроволновка приносит оч. большой вред, т.к. ее частоты как у нашего тела и воды.
Объяснение: Пластикова пляшка — пластиковий контейнер для утримування, захисту та транспортування рідин. Пластикові пляшки зручні у виробництві, експлуатації на лініях розливу, транспортуванні в них готового продукту, оскільки їхня вага до десяти разів менше, ніж скляних пляшок, вони не б'ються. Пластикові пляшки, як правило, використовують для зберігання рідин, таких як вода, безалкогольні напої, моторні оливи, рослинна олія, ліки, шампуні, молоко, чорнило, пиво тощо.
Історія
Пластикові пляшки були вперше використані в комерційних цілях в 1947 році, але залишалися відносно дорогими до початку 1960-х років, коли були виготовлені з поліетилену високої щільності (PEHD / HDPE).[1] Вони швидко стали популярними як у виробників, так і у споживачів через їхню простоту застосування і порівняно низькі витрати на виробництво в порівнянні зі скляними пляшками. В харчовій промисловості практично повністю замінено скло пластиковими пляшками, а вино і пиво, як і раніше широко продається в скляних пляшках.
Вчені Массачусетського технологічного інституту розробили суперслизьке покриття внутрішньої поверхні пляшки, з таких пляшок можна легко вилити всю рідину, без залишків продукту. Ця розробка також зменшує кількість відходів на будь-якому етапі використання тари[2].