Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння.
Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини[1]. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини.Кипіння можливе ,якщо тиск насищеної пари рідини дорівнює зовнішньому тиску.Бульбашки ,що утворюються при кипінні рідини,найлегше виникають з повітря або інших газів,зазвичай присутніх в рідині.Такі бульбашки-центри кипіння-найчастіше прилипають до стінок посудини , тому кипіння раніше починається біля стінок.Але якщо рідина вільна від газів,то утворення в ній бульбашок пари утруднене.Різні температури кипіння різноманітних речовин застосовуються у техніці для розгону сумішей.Ще при високій температурі всі бактерії знищюються.
ответ на вопрос б) очевиден: согласно закону всемирного тяготения, сила взаимодействия между шаром и частицей равна
Теперь со вторым заданием. Потенциальная энергия, в данном случае - это работа совершаемая гравитационными силами, которые притягивают к друг другу шар и частицу.
Загвоздка в том, что сила тяготения между шарами меняется с расстоянием, это прекрасно видно по формуле, поэтому обычную формулу для вычисления работы использовать нельзя.
За нулевой уровень потенциальной энергии можно выбрать что угодно, так как физический смысл имеет только разность потенциальных энергий. Поэтому можно рассуждать так, допустим, что потенциальная энергия равна нулю где то очень далеко от обоих тел, на бесконечности. Тогда, чтобы оттащить, скажем, частицу от шара на бесконечность, нужно совершить работу как раз равную потенциальной энергии их взаимодействия на начальном расстоянии друг от друга со знаком минус.
Вычислим эту работу. Пусть шар неподвижен. Перемещая частицу на очень малый отрезок dr мы можем считать что сила гравитации, действующая на частицу неизменна, и тогда эта сила совершает элементарную работу:
Чтобы найти полную работу, нужно сложить все элементарные работы на промежутке от r до +oo, то бишь взять определенный интеграл:
Это и есть ответ на вопрос а).
Ну а если мы бы выбрали за нулевой уровень энергии не бесконечность, а какую нибудь другую точку потенциальная энергия была бы равна
Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння.
Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини[1]. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини.Кипіння можливе ,якщо тиск насищеної пари рідини дорівнює зовнішньому тиску.Бульбашки ,що утворюються при кипінні рідини,найлегше виникають з повітря або інших газів,зазвичай присутніх в рідині.Такі бульбашки-центри кипіння-найчастіше прилипають до стінок посудини , тому кипіння раніше починається біля стінок.Але якщо рідина вільна від газів,то утворення в ній бульбашок пари утруднене.Різні температури кипіння різноманітних речовин застосовуються у техніці для розгону сумішей.Ще при високій температурі всі бактерії знищюються.
ответ на вопрос б) очевиден: согласно закону всемирного тяготения, сила взаимодействия между шаром и частицей равна
Теперь со вторым заданием. Потенциальная энергия, в данном случае - это работа совершаемая гравитационными силами, которые притягивают к друг другу шар и частицу.
Загвоздка в том, что сила тяготения между шарами меняется с расстоянием, это прекрасно видно по формуле, поэтому обычную формулу для вычисления работы использовать нельзя.
За нулевой уровень потенциальной энергии можно выбрать что угодно, так как физический смысл имеет только разность потенциальных энергий. Поэтому можно рассуждать так, допустим, что потенциальная энергия равна нулю где то очень далеко от обоих тел, на бесконечности. Тогда, чтобы оттащить, скажем, частицу от шара на бесконечность, нужно совершить работу как раз равную потенциальной энергии их взаимодействия на начальном расстоянии друг от друга со знаком минус.
Вычислим эту работу. Пусть шар неподвижен. Перемещая частицу на очень малый отрезок dr мы можем считать что сила гравитации, действующая на частицу неизменна, и тогда эта сила совершает элементарную работу:
Чтобы найти полную работу, нужно сложить все элементарные работы на промежутке от r до +oo, то бишь взять определенный интеграл:
Это и есть ответ на вопрос а).
Ну а если мы бы выбрали за нулевой уровень энергии не бесконечность, а какую нибудь другую точку потенциальная энергия была бы равна