ударом називається взаємодія матеріальних тіл, при котрому у відносно малій області простору за вкрай малий проміжок часу відбувається значна зміна швидкостей тіл. наприклад, молот ударяє по відковуваному виробу, який лежить на ковадлі, молоток ударяє по шапинці цвяха і т.п. слід відзначити, що взаємодія може здійснюватись за відсутності безпосереднього дотику тіл, що взаємодіють. наприклад, взаємодія комети, яка проходить поблизу сонця, змінює свою швидкість і знову віддаляється в глибини всесвіту в іншому напрямку, також є зіткненням. хоча при такій взаємодії відсутній безпосередній дотик, який має місце, наприклад, при зіткненні більярдних куль.
лінією удару називається спільна нормаль, проведена до поверхонь двох зударних (співударних) тіл у місці їх доторку при ударі. удар називається центральним, якщо в момент удару центри інерції зутичних тіл перебувають на лінії удару. прикладом такого удару може бути удар двох кульок. удар називається прямим, якщо швидкості центрів інерції зіткнюваних тіл перед ударом напрямлені паралельно лінії удару. у випадку удар називається косим.
при ударі тіла деформуються, і в місцях їх доторку виникають короткочасні, але дуже значні сили, які називаються ударними силами. для системи зударних тіл ці сили є внутрішніми (приймається, що співударні тіла або вільні, або накладені на них зв¢язки такі, що ударні реакції зв¢язків не виникають), тобто не змінюють сумарний імпульс системи. зовнішні сили, які постійно діють на систему (наприклад, сила тяжіння), зазвичай дуже малі порівняно з ударними силами. тому, хоч імпульси ударних сил за час t тривалості удару порівнянні з імпульсами зутичних тіл, сукупний імпульс усіх постійно діючих зовнішніх сил за той же проміжок часу t малий порівняно з імпульсами тіл. відповідно й робота зовнішніх сил над системою за час t мала в порівнянні з механічною енергією системи. таким чином, систему тіл у процесі їх зудару можна наближено вважати замкненою, а при розрахунку результатів удару користуватися законами збереження імпульсу, моменту імпульсу та енергії. якщо при ударі тіла деформуються як цілком пружні, то ударні сили потенціальні, і в системі виконується закон збереження механічної енергії.
удар двох тіл називається абсолютно непружним, якщо після удару обидва тіла рухаються як одне ціле. доволі близькі до абсолютно непружного удару, наприклад, такі процеси, як удар молота копра по палі, яку він забиває, влучення кулі у візок із піском, у якому куля застряє. при непружному ударі відбуваються різноманітні процеси в співударних тілах (пластична деформація, тертя та і унаслідок яких кінетична енергія системи частково або повністю перетворюється в її внутрішню енергію.
якщо два тіла з масами m1 і m2. які рухаються поступально зі v1 і v2, зазнають абсолютно непружного прямого центрального удару, то після нього вони рухаються разом поступально зі швидкістю
.
(примітка. у випадку довільного абсолютно непружного удару, що не є прямим центральним, ця формула дозволяє знайти швидкість центра інерції з¢єднаних при ударі тіл. проте в результаті такого удару може також виникнути обертання системи навколо її центра інерції, яке узгоджується з законом збереження моменту імпульсу).
зміна кінетичної енергії системи двох зутичних тіл при абсолютно непружному прямому центральному ударі
.
зокрема, якщо друге тіло до удару перебуває в стані спокою (наприклад, паля, яку забивають за копра, або покувка, що лежить на ковадлі), то відносне зменшення кінетичної енергії системи при абсолютно непружному центральному ударі
.
абсолютно непружний прямий центральний удар використовують у техніці або для зміни форми тіл (кування, штампування, клепання і т. або для переміщення тіл у середовищі з великим опором (забивання цвяхів, паль і т. у першому випадку доцільно, щоб відношення – було якнайближче до одиниці, тобто необхідно, щоб m2 ›› m1 (маса відковуваного виробу і ковадла повинна значно переважати масу молота). у другому випадку, навпаки, потрібно, щоб втрати кінетичної енергії при ударі були якомога меншими, тобто щоб m2 ‹‹ m1 (маса молотка повинна в багато разів перевищувати масу цвяха).
удар двох тіл називається абсолютно пружним, якщо при цьому ударі механічна енергія системи на змінюється, тобто тіла є абсолютно пружними.
приклад 1. абсолютно пружний прямий центральний удар двох тіл (наприклад, кульок) із масами m1 і m2, які перед ударом рухаються поступально зі швидкостями v1 і v2 вздовж осі ох, яка проходить через їх центри інерції (рис. 3.7, а). швидкості тіл після удару u1 і u2 (рис. 3.7, б) можна знайти з законів збереження імпульсу та механічної енергії:
,
,
швидкості спрямовані вздовж осі ох, а їх проекції на цю вісь дорівнюють
Объяснение радиоволн, процессы рас электромагнитных волн радиодиапазона в атмосфере, космическом и толще Земли. Радиоволны, излучаемые передатчиком, прежде чем попасть в приёмник, проходят путь, который может быть сложным. Радиоволны могут достигать пункта приёма, рас по прямолинейным траекториям, огибая выпуклую поверхность Земли, отражаясь от ионосферы, и т.д Р. р. существенно зависят от длины волны l, от освещённости земной атмосферы Солнцем и от ряда др. факторов (см. ниже).
Прямые волны. В однородных средах радиоволны рас прямолинейно с постоянной скоростью, подобно световым лучам (радиолучи). Такое Р. р. называется свободным. Условия Р. р. в космическом при радиосвязи между наземной станцией и космическим объектом, между двумя космическими объектами, при радиоастрономических наблюдениях, при радиосвязи наземной станции с самолётом или между самолётами близки к свободному.
Волну, излученную антенной, на больших расстояниях от неё можно считать плоской (см. Излучение и приём радиоволн). Плотность потока электромагнитной энергии, пропорциональная квадрату напряжённости поля волны, убывает с увеличением расстояния r от источника обратно пропорционально r 2, что приводит к ограничению расстояния, на котором может быть принят сигнал передающей станции. Дальность действия радиостанции (при отсутствии поглощения) равна: , где Pc — мощность сигнала на входе приёмника, Рш — мощность шумов, G1, G2 — коэффициенты направленного действия передающей и приёмной антенн. Скорость Р. р. в свободном равна скорости света в вакууме: с = 300 000 км/сек.
При рас волны в материальной среде (например, в земной атмосфере, в толще Земли, в морской воде и т.п.) происходят изменение её фазовой скорости и поглощение энергии. Это объясняется возбуждением колебаний электронов и ионов в атомах и молекулах среды под действием электрического поля волны и переизлучением ими вторичных волн. Если напряжённость поля волны мала по сравнению с напряжённостью поля, действующего на электрон в атоме, то колебания электрона под действием поля волны происходят по гармоническому закону с частотой пришедшей волны. Поэтому электроны излучают радиоволны той же частоты, но с разными амплитудами и фазами. Сдвиг фаз между первичной и переизлучённой волнами приводит к изменению фазовой скорости. Потери энергии при взаимодействии волны с атомами являются причиной поглощения радиоволн. Поглощение и изменение фазовой скорости в среде характеризуются показателем поглощения c и показателем преломления n, которые, в свою очередь, зависят от диэлектрической проницаемости e и проводимости s среды, а также от длины волны l:
абсолютно пружний і непружний удари
ударом називається взаємодія матеріальних тіл, при котрому у відносно малій області простору за вкрай малий проміжок часу відбувається значна зміна швидкостей тіл. наприклад, молот ударяє по відковуваному виробу, який лежить на ковадлі, молоток ударяє по шапинці цвяха і т.п. слід відзначити, що взаємодія може здійснюватись за відсутності безпосереднього дотику тіл, що взаємодіють. наприклад, взаємодія комети, яка проходить поблизу сонця, змінює свою швидкість і знову віддаляється в глибини всесвіту в іншому напрямку, також є зіткненням. хоча при такій взаємодії відсутній безпосередній дотик, який має місце, наприклад, при зіткненні більярдних куль.
лінією удару називається спільна нормаль, проведена до поверхонь двох зударних (співударних) тіл у місці їх доторку при ударі. удар називається центральним, якщо в момент удару центри інерції зутичних тіл перебувають на лінії удару. прикладом такого удару може бути удар двох кульок. удар називається прямим, якщо швидкості центрів інерції зіткнюваних тіл перед ударом напрямлені паралельно лінії удару. у випадку удар називається косим.
при ударі тіла деформуються, і в місцях їх доторку виникають короткочасні, але дуже значні сили, які називаються ударними силами. для системи зударних тіл ці сили є внутрішніми (приймається, що співударні тіла або вільні, або накладені на них зв¢язки такі, що ударні реакції зв¢язків не виникають), тобто не змінюють сумарний імпульс системи. зовнішні сили, які постійно діють на систему (наприклад, сила тяжіння), зазвичай дуже малі порівняно з ударними силами. тому, хоч імпульси ударних сил за час t тривалості удару порівнянні з імпульсами зутичних тіл, сукупний імпульс усіх постійно діючих зовнішніх сил за той же проміжок часу t малий порівняно з імпульсами тіл. відповідно й робота зовнішніх сил над системою за час t мала в порівнянні з механічною енергією системи. таким чином, систему тіл у процесі їх зудару можна наближено вважати замкненою, а при розрахунку результатів удару користуватися законами збереження імпульсу, моменту імпульсу та енергії. якщо при ударі тіла деформуються як цілком пружні, то ударні сили потенціальні, і в системі виконується закон збереження механічної енергії.
удар двох тіл називається абсолютно непружним, якщо після удару обидва тіла рухаються як одне ціле. доволі близькі до абсолютно непружного удару, наприклад, такі процеси, як удар молота копра по палі, яку він забиває, влучення кулі у візок із піском, у якому куля застряє. при непружному ударі відбуваються різноманітні процеси в співударних тілах (пластична деформація, тертя та і унаслідок яких кінетична енергія системи частково або повністю перетворюється в її внутрішню енергію.
якщо два тіла з масами m1 і m2. які рухаються поступально зі v1 і v2, зазнають абсолютно непружного прямого центрального удару, то після нього вони рухаються разом поступально зі швидкістю
.
(примітка. у випадку довільного абсолютно непружного удару, що не є прямим центральним, ця формула дозволяє знайти швидкість центра інерції з¢єднаних при ударі тіл. проте в результаті такого удару може також виникнути обертання системи навколо її центра інерції, яке узгоджується з законом збереження моменту імпульсу).
зміна кінетичної енергії системи двох зутичних тіл при абсолютно непружному прямому центральному ударі
.
зокрема, якщо друге тіло до удару перебуває в стані спокою (наприклад, паля, яку забивають за копра, або покувка, що лежить на ковадлі), то відносне зменшення кінетичної енергії системи при абсолютно непружному центральному ударі
.
абсолютно непружний прямий центральний удар використовують у техніці або для зміни форми тіл (кування, штампування, клепання і т. або для переміщення тіл у середовищі з великим опором (забивання цвяхів, паль і т. у першому випадку доцільно, щоб відношення – було якнайближче до одиниці, тобто необхідно, щоб m2 ›› m1 (маса відковуваного виробу і ковадла повинна значно переважати масу молота). у другому випадку, навпаки, потрібно, щоб втрати кінетичної енергії при ударі були якомога меншими, тобто щоб m2 ‹‹ m1 (маса молотка повинна в багато разів перевищувати масу цвяха).
удар двох тіл називається абсолютно пружним, якщо при цьому ударі механічна енергія системи на змінюється, тобто тіла є абсолютно пружними.
приклад 1. абсолютно пружний прямий центральний удар двох тіл (наприклад, кульок) із масами m1 і m2, які перед ударом рухаються поступально зі швидкостями v1 і v2 вздовж осі ох, яка проходить через їх центри інерції (рис. 3.7, а). швидкості тіл після удару u1 і u2 (рис. 3.7, б) можна знайти з законів збереження імпульсу та механічної енергії:
,
,
швидкості спрямовані вздовж осі ох, а їх проекції на цю вісь дорівнюють
, .
об нерухому плоску стінку ( )
Объяснение радиоволн, процессы рас электромагнитных волн радиодиапазона в атмосфере, космическом и толще Земли. Радиоволны, излучаемые передатчиком, прежде чем попасть в приёмник, проходят путь, который может быть сложным. Радиоволны могут достигать пункта приёма, рас по прямолинейным траекториям, огибая выпуклую поверхность Земли, отражаясь от ионосферы, и т.д Р. р. существенно зависят от длины волны l, от освещённости земной атмосферы Солнцем и от ряда др. факторов (см. ниже).
Прямые волны. В однородных средах радиоволны рас прямолинейно с постоянной скоростью, подобно световым лучам (радиолучи). Такое Р. р. называется свободным. Условия Р. р. в космическом при радиосвязи между наземной станцией и космическим объектом, между двумя космическими объектами, при радиоастрономических наблюдениях, при радиосвязи наземной станции с самолётом или между самолётами близки к свободному.
Волну, излученную антенной, на больших расстояниях от неё можно считать плоской (см. Излучение и приём радиоволн). Плотность потока электромагнитной энергии, пропорциональная квадрату напряжённости поля волны, убывает с увеличением расстояния r от источника обратно пропорционально r 2, что приводит к ограничению расстояния, на котором может быть принят сигнал передающей станции. Дальность действия радиостанции (при отсутствии поглощения) равна: , где Pc — мощность сигнала на входе приёмника, Рш — мощность шумов, G1, G2 — коэффициенты направленного действия передающей и приёмной антенн. Скорость Р. р. в свободном равна скорости света в вакууме: с = 300 000 км/сек.
При рас волны в материальной среде (например, в земной атмосфере, в толще Земли, в морской воде и т.п.) происходят изменение её фазовой скорости и поглощение энергии. Это объясняется возбуждением колебаний электронов и ионов в атомах и молекулах среды под действием электрического поля волны и переизлучением ими вторичных волн. Если напряжённость поля волны мала по сравнению с напряжённостью поля, действующего на электрон в атоме, то колебания электрона под действием поля волны происходят по гармоническому закону с частотой пришедшей волны. Поэтому электроны излучают радиоволны той же частоты, но с разными амплитудами и фазами. Сдвиг фаз между первичной и переизлучённой волнами приводит к изменению фазовой скорости. Потери энергии при взаимодействии волны с атомами являются причиной поглощения радиоволн. Поглощение и изменение фазовой скорости в среде характеризуются показателем поглощения c и показателем преломления n, которые, в свою очередь, зависят от диэлектрической проницаемости e и проводимости s среды, а также от длины волны l: