Мысль, что тела падают на землю из-за притяжения их земным шаром, является далеко не новой: об этом знали еще древние ученые, например, Платон.Наша планета Земля делает «тяжелым» все, что есть на Земле: и камень, который лежит, и подброшенный мяч, и капли воды, и снежинки, которые летят на Землю, и людей, стоят они на месте или идут по улице. Все и всех притягивает к себе Земля.На столе стоит ваза. На нее действует сила притяжения, но стол не дает ей упасть. Одно неловкое движение – и вот, ваза уже летит на пол под действием земного притяжения и вдребезги разбивается. Сила тяжести действует сквозь воду, воздух, сквозь любые твердые преграды. И как только предмет лишается опоры, то он немедленно падает вниз.Чудесной силой притяжения обладает не только планета Земля, но и мельчайшие пылинки, и тяжелые гири, и мошки, и слоны, и даже люди. Сила взаимного притяжения предметов разная. Она зависит от массы предметов. Чем больше масса, тем сильнее притяжение. И движутся предметы под воздействием этой силы с разной скоростью: легкие – быстро, более массивные – медленнее. Вот и кажется, что притягивает быстрее тот, кто тяжелее.Без земного притяжения было бы плохо. Дома съезжали бы со своих фундаментов, вода выплеснулась бы из океанов, воздух мгновенно весь улетел в космос, и нам нечем стало бы дышать. Да и мы сами, если бы нас не притягивала больше Земля, превратились бы в космических странников. Печальная картина.Откуда берется сила притяжения – загадка, над которой ломают головы ученые всего мира. И, может быть, эта тайна скоро будет раскрыта…
Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі П. могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий б долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих П., крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси П. охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси П. перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.
Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі П. могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий б долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих П., крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси П. охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси П. перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.