Лабораторная работа е 10. Определение показателя преломления стекла Цель работы: определить показатель преломления стекла. Сравнить полу- ченное значение показателя преломления с табличным значением и оце- Нить достоверность полученного результата. Оборудование: стеклянная плоскопараллельная пластина, английские булавки – 4 шт., линейка измерительная, бумага белая, транспортир. 3 НОГО Указания к работе 1. Положите на лист бумаги Плоскопарал- лельную пластину, обведите её. 2. Воткните в бумагу две булавки 1 и 2, одну из них (2) вплотную к пластине, другую про- АВ извольно (рис. 12). 3. Воспользовавшись свойством прямолиней- распространения света, определите Рис. 12. Преломление светового прямую, вдоль которой пойдет луч после луча на границе воздух – стекло. двойного преломления в пластине. Для этого воткните булавки 3 и 4 за пластиной таким образом, чтобы каждая из них закрывалась булавкой, находящейся ближе к глазу наблюдателя. 4. Уберите с листа булавки и пластину. Через точки 1 и 2 проведите луч, падающий на пластину. Через точки 3 и 4 проведите луч, вышедший из пластины. Соедините точку падения с точкой выхода луча из пластины. Полученная линия - это луч, преломленный в стекле. 5. Измерьте транспортиром угол падения а и угол преломления . 6. Определите показатель преломления стекла по формуле: sin a n= sin 7. Сравните результаты с табличными данными. Сделайте выводы. 8. Рассмотрите на рисунке треугольники ДADO и Д ОВС. Докажите, что показа- тель преломления можно определить по формуле: AD СВ при условии, если АО - ОВ.
Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Скорость звука — скорость распространения упругих волн в среде: как продольных (в газах, жидкостях или твёрдых телах), так и поперечных, сдвиговых (в твёрдых телах). Определяется упругостью и плотностью среды: как правило, в газах скорость звука меньше, чем в жидкостях, а в жидкостях — меньше, чем в твёрдых телах. Также в газах скорость звука зависит от температуры данного вещества, в монокристаллах — от направления распространения волны. Обычно не зависит от частоты волны и её амплитуды; в тех случаях, когда скорость звука зависит от частоты, говорят о дисперсии звука
Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Відповідь:Скорость звука в различных средах[1]
0 °C, 101325 Па м/с км/ч
Азот 334 1202,4
Аммиак 415 1494,0
Ацетилен 327 1177,2
Водород 1284 4622,4
Воздух 331 1191,6
Гелий 965 3474,0
Железо 5950 21420,0
Золото 3240 11664,0
Кислород 316 1137,6
Литий 6000 21600,0
Метан 430 1548,0
Угарный газ 338 1216,8
Неон 435 1566,0
Ртуть 1383 4978,0
Стекло 4800 17280,0
Углекислый газ 259 932,4
Хлор 206 741,6
Скорость звука — скорость распространения упругих волн в среде: как продольных (в газах, жидкостях или твёрдых телах), так и поперечных, сдвиговых (в твёрдых телах). Определяется упругостью и плотностью среды: как правило, в газах скорость звука меньше, чем в жидкостях, а в жидкостях — меньше, чем в твёрдых телах. Также в газах скорость звука зависит от температуры данного вещества, в монокристаллах — от направления распространения волны. Обычно не зависит от частоты волны и её амплитуды; в тех случаях, когда скорость звука зависит от частоты, говорят о дисперсии звука
Пояснення: