На кожен заряд, розміщений в електричному полі, діє сила, під дією якої він переміщується. При русі заряду електричне поле виконує певну роботу.
Роботу сил електричного поля можна розглядати як зміну потенціальної енергії, яку має кожне заряджене тіло, що перебуває в цьому електричному полі. Якщо позначити потенціальну енергію зарядженого тіла, що переміщується під дією електричних сил, у початковій і кінцевій точках траєкторії відповідно W1 і W2, то робота сил електричного поля визначатиметься за формулою
A = W1 - W2 = - (W2 - W1).
Різні пробні заряди у даній точці поля матимуть різні потенціальні енергії. Водночас відношення потенціальної енергії пробних зарядів до їх значень для даної точки поля є величиною сталою. Фізична величина, яка визначається відношенням потенціальної енергії пробного заряду, що знаходиться у даній точці електричного поля, до значення заряду, називається потенціалом.
Потенціал позначається літерою φ і записується у вигляді
Потенціал є скалярною величиною. Потенціали точок поля позитивно зарядженого тіла мають додатне значення, потенціали ж негативно зарядженого тіла мають від'ємне значення.
Одиницею потенціалу в Сl є 1 вольт (1В):
Потенціал характеризує електричне поле у даній його точці та є його енергетичною характеристикою.
Якщо позначити потенціали точок, в яких перебував пробний заряд до і після виконання роботи силами електричного поля з його переміщення.
відповідно φ, і φ 2 і врахувати, що W = φ q, то можна записати
А = W1 - W2 = q(φ1- φ 2)
Значення цієї роботи пропорційне значенню переміщуваного заряду і залежить від того, з якої в яку точку переміщується заряд.
Електростатичне поле — поле, створене нерухомими в незмінними в часі електричними зарядами (за відсутності електричних струмів). Електричне поле є особливим видом матерії, пов'язаної з електричними зарядами та передає дії зарядів один на одного.
Якщо в система заряджених тіл, то в кожній точці цього снує силове електричне поле. Його визначають силою, що діє на пробний точковий заряд, поміщений в це поле. Пробний заряд повинен бути мізерно малим, щоб не вплинути на характеристику електростатичного поля.
Електричне поле називають однорідним, якщо вектор його напруженості однаковий у всіх точках поля.
Основні характеристики електростатичного поля:
напруженість поля
електростатичний потенціал
Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі, до величини цього заряду.
Объяснение Расположим для ясности оба аккумулятора положительными клеммами вверх, а отрицательными вниз, и замкнём их одноимённые клеммы, так чтобы они были готовы к параллельному использованию. Пока к соединённым батареям ничего не подключено, то они представляют собой не что иное, как ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ участок цепи со встречными ЭДС (смотрите рисунок).
Интуитивно это можно представить себе, как два насоса, включенные в трубах с водой, направленные навстречу друг другу. Какой насос сильнее, такой и пересилит в этой системе. И вода потечёт в сторону, куда «качает» более сильный насос.
ЭДС-2 создаёт большее напряжение в цепи, и ток в итоге потечёт именно в направлении, задаваемом ЭДС-2, что и показано на рисунке стрелочкой.
Примем для удобства потенциал в самой нижней точке (общего минуса) – равным нулю.
На кожен заряд, розміщений в електричному полі, діє сила, під дією якої він переміщується. При русі заряду електричне поле виконує певну роботу.
Роботу сил електричного поля можна розглядати як зміну потенціальної енергії, яку має кожне заряджене тіло, що перебуває в цьому електричному полі. Якщо позначити потенціальну енергію зарядженого тіла, що переміщується під дією електричних сил, у початковій і кінцевій точках траєкторії відповідно W1 і W2, то робота сил електричного поля визначатиметься за формулою
A = W1 - W2 = - (W2 - W1).
Різні пробні заряди у даній точці поля матимуть різні потенціальні енергії. Водночас відношення потенціальної енергії пробних зарядів до їх значень для даної точки поля є величиною сталою. Фізична величина, яка визначається відношенням потенціальної енергії пробного заряду, що знаходиться у даній точці електричного поля, до значення заряду, називається потенціалом.
Потенціал позначається літерою φ і записується у вигляді
Потенціал є скалярною величиною. Потенціали точок поля позитивно зарядженого тіла мають додатне значення, потенціали ж негативно зарядженого тіла мають від'ємне значення.
Одиницею потенціалу в Сl є 1 вольт (1В):
Потенціал характеризує електричне поле у даній його точці та є його енергетичною характеристикою.
Якщо позначити потенціали точок, в яких перебував пробний заряд до і після виконання роботи силами електричного поля з його переміщення.
відповідно φ, і φ 2 і врахувати, що W = φ q, то можна записати
А = W1 - W2 = q(φ1- φ 2)
Значення цієї роботи пропорційне значенню переміщуваного заряду і залежить від того, з якої в яку точку переміщується заряд.
Електростатичне поле — поле, створене нерухомими в незмінними в часі електричними зарядами (за відсутності електричних струмів). Електричне поле є особливим видом матерії, пов'язаної з електричними зарядами та передає дії зарядів один на одного.
Якщо в система заряджених тіл, то в кожній точці цього снує силове електричне поле. Його визначають силою, що діє на пробний точковий заряд, поміщений в це поле. Пробний заряд повинен бути мізерно малим, щоб не вплинути на характеристику електростатичного поля.
Електричне поле називають однорідним, якщо вектор його напруженості однаковий у всіх точках поля.
Основні характеристики електростатичного поля:
напруженість поля
електростатичний потенціал
Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі, до величини цього заряду.
Объяснение Расположим для ясности оба аккумулятора положительными клеммами вверх, а отрицательными вниз, и замкнём их одноимённые клеммы, так чтобы они были готовы к параллельному использованию. Пока к соединённым батареям ничего не подключено, то они представляют собой не что иное, как ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ участок цепи со встречными ЭДС (смотрите рисунок).
Интуитивно это можно представить себе, как два насоса, включенные в трубах с водой, направленные навстречу друг другу. Какой насос сильнее, такой и пересилит в этой системе. И вода потечёт в сторону, куда «качает» более сильный насос.
ЭДС-2 создаёт большее напряжение в цепи, и ток в итоге потечёт именно в направлении, задаваемом ЭДС-2, что и показано на рисунке стрелочкой.
Примем для удобства потенциал в самой нижней точке (общего минуса) – равным нулю.
φo = 0 В ;
Потенциал в точке 1 равен φ1 = Ɛ1 В ;
Потенциал в точке 2 равен φ2 = Ɛ2 В ;
Разность потенциалов между точками 2 и 1 равна:
U21 = φ2 – φ1 = Ɛ2 – Ɛ1 ≈ 0.7 В ;
По участку между точками 2 и 1 потечёт ток,
который легко найти по закону Ома:
I21 = U21/[r1+r2] = [Ɛ2–Ɛ1]/[r1+r2] ≈ [2–1.3]/[0.1+0.25] = 2 А ;
В самой верней точке потенциал будет ниже φ2 на величину падения напряжения на r2, т.е.:
φ+ = φ2 – r2*I21 = Ɛ2 – r2*[Ɛ2–Ɛ1]/[r1+r2] = ( Ɛ2(r1+r2) – (Ɛ2–Ɛ1)r2 )/[r1+r2] ;
φ+ = [ Ɛ2r1 + Ɛ1r2 ]/[r1+r2] ;
А поскольку нижний потенциал равен нулю, то это и есть ЭДС собранной батареи:
Ɛ = φ+ – φo = [ Ɛ2r1 + Ɛ1r2 ]/[r1+r2] ≈ [ 2*0.1 + 1.3*0.25 ]/[0.1+0.25] = 1.5 В .
Поскольку цепь замкнута, то через нижнюю отрицательную клемму неизбежно будет циркулировать такой же ток, как и через верхнюю.
I12 = I21 = 2 А ;
I ≈ 2 А ;
Ɛ ≈ 1.5 В .