Мальчик столкнул санки с вершины горки. сразу после толчка санки имели скорость 2 м/с, а у подножия горки она равнялась 4м/с. трение санок о снег пренебрежимо мало.какова высота горки?

Объяснение:

~ 8 ~

вигляді графіків і таблиць) відображаються на екрані комп’ютера;

розширюється коло можливих самостійних експериментів творчого

характер; формуються навички дослідницької діяльності.

Використання ЦВКК в освітньому процесі націлене на:

підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності учнів;

формування готовності учнів використовувати свої знання в

реальних життєвих ситуаціях (вивчати реальний світ, моделюючи

різні процеси); реалізацію завдань інтелектуально-спрямованої

педагогіки як засобу розвитку і саморозвитку учнів в ІКТ-

насиченому середовищі; зміну в взаємодії між школярами і

педагогами в ході спільної урочної й позаурочної діяльності.

Серед основних переваг роботи з цифровим обладнанням

слід виділити для вчителя: скорочення часу на підготовку і

проведення лабораторних і практичних робіт з фізики (за умови

наявності у вчителя достатнього досвіду роботи з цифровими

пристроями), розширення спектра лабораторних і практичних робіт

з різних тем як в рамках планування урочної так і позаурочній

діяльності, можливість розробки авторських проектів

лабораторних робіт і демонстраційних експериментів; для учнів:

можливість розкриття творчого потенціалу в рамках уроків

природничого циклу, а також в дослідницькій діяльності;

можливість підвищення рівня знань в процесі активної діяльності в

ході експериментально-дослідницької роботи на уроках фізики.

Використання цифрових датчиків надає можливості

педагогам й учням проводити широкий спектр досліджень,

демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати

науково-дослідні проекти, що сприяють вирішенню

міжпредметних задач.

В рамках даного посібника реалізується завдання розкриття

основних напрямків застосування ЦВКК, а також ознайомлення

педагогів з прикладами реалізації комплексів в різних формах і

видах діяльності. Вчителі фізики отримають можливість

ознайомитися з прикладами розробки змісту окремих дослідів,

проведення яких можливе на базі використання ЦВКК,

лабораторних робіт, здійснення яких утруднено при використанні

традиційного обладнання або точність отриманих даних

недостатня для вирішення задач навчання. Методичні

рекомендації дозволять учителю самостійно організовувати

Парова́я турби́на (фр. turbine от лат. turbo вихрь, вращение) — это тепловой двигатель непрерывного действия, в лопаточном аппарате которого потенциальная энергия сжатого и нагретого водяного пара преобразуется в кинетическую, которая в свою очередь совершает механическую работу на валу. Поток водяного пара поступает через направляющие аппараты на криволинейные лопатки, закрепленные по окружности ротора, и, воздействуя на них, приводит ротор во вращение. Паровая турбина является одним из элементов паротурбинной установки (ПТУ) . Отдельные типы паровых турбин также предназначены для обеспечения потребителей тепла тепловой энергией. Паровая турбина и электрогенератор составляют турбоагрегат. Паровая турбина состоит из двух основных частей. Ротор с лопатками — подвижная часть турбины. Статор с соплами — неподвижная часть. По направлению движения потока пара различают аксиальные паровые турбины, у которых поток пара движется вдоль оси турбины, и радиальные, направление потока пара в которых перпендикулярно, а рабочие лопатки расположены параллельно оси вращения. В России и странах СНГ используются только аксиальные паровые турбины . Дви́гатель вну́треннего сгора́ния (сокращённо ДВС) — это тип двигателя, тепловой машины, в которой химическая энергия топлива (обычно применяется жидкое или газообразное углеводородное топливо) , сгорающего в рабочей зоне, преобразуется в механическую работу. Двигатель внутреннего сгорания - это устройство, в котором химическая энергия топлива превращается в полезную механическую работу. Несмотря на то, что ДВС относятся к относительно несовершенному типу тепловых машин (громоздкость, сильный шум, токсичные выбросы и необходимость системы их отвода, относительно небольшой ресурс, необходимость охлаждения и смазки, высокая сложность в проектировании, изготовлении и обслуживании, сложная система зажигания, большое количество изнашиваемых частей, высокое потребление горючего и т. д.) , благодаря своей автономности (используемое топливо содержит гораздо больше энергии, чем лучшие электрические аккумуляторы) , ДВС очень широко распространены, — например, на транспорте. Недостатком ДВС является то, что он производит высокую мощность только в узком диапазоне оборотов. Поэтому неотъемлемыми атрибутами двигателя внутреннего сгорания являются трансмиссия и стартёр. Лишь в отдельных случаях (например, в самолётах) можно обойтись без сложной трансмиссии. Постепенно завоёвывает мир идея гибридного автомобиля, в котором мотор всегда работает в оптимальном режиме. Также ДВС нужны топливная система (для подачи топливной смеси) и выхлопная система (для отвода выхлопных газов).