Металева кулька масою 20 г, що падає зі швидкістю 5 м/с ударяється пружно об сталеву плиту і відскакує з такою ж швидкістю. Знайти зміну імпульсу і силу удару, якщо він тривав 0,1 с.

фіз.-мат. наук, проф. А. В. Франів

(Львівський національний університет імені Івана Франка)

Рекомендовано до друку Вченою радою фізичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

(Протокол № 9 від 21.12.2011 р.)

Капустяник В. Б., Кулик Б. Я., Партика М. В.

К 20 Практикум з ядерної фізики для студентів фізичного факультету:

навчальний посібник / В.Б. Капустяник, Б.Я. Кулик, М.В. Партика.

Львів: Видавн. центр фізичного ф-ту ЛНУ імені Івана Франка,

2012. 88 с.

Викладено методики виконання тринадцяти лабораторних робіт

загального практикуму з курсу ядерної фізики для студентів фізичного

факультету. Розглядаються основні поняття та закономірності, знання яких

потрібні для виконання лабораторних завдань. Роботи знайомлять з

особливостями радіоактивного розпаду ядер, взаємодії альфа-, бета- та

гамма-випромінювання з речовиною та методами реєстрації ядерного

випромінювання. При підготовці практикуму використаний досвід

попередніх видань такого типу. Водночас у ньому враховано, що усі

лабораторні роботи виконуються на цілковито оновленому, сучасному

обладнанні, розгорнутому в рамках створення нової лабораторії ядерної

фізики фізичного факультету Львівського національного університету

імені Івана Франка. Особливістю практикуму є широке використання

комп’ютерів як в процесі отримання експериментальних даних, так і

їхнього опрацювання. Низка лабораторних робіт вперше впроваджена

Объяснение:

так как масса вто­ро­го груза вдвое боль­ше массы пер­во­го то сила тя­же­сти, дей­ству­ю­щая на вто­рой груз, вдвое боль­ше силы тя­же­сти, дей­ству­ю­щей на пер­вый груз.

Тело на­хо­дят­ся в спокойном состоянии , получается, сила тя­же­сти и силы упру­го­сти делают равным друг друга друг , то есть рав­но­дей­ству­ю­щая этих сил равна нулю. Зна­чит, сила тя­же­сти, дей­ству­ю­щая на груз, равна силе упру­го­сти. Выходит, что сила упру­го­сти во вто­рой пру­жи­не в два раза меньше силы упру­го­сти, воз­ни­ка­ю­щей в пер­вой пру­жи­не, зна­чит, рас­тя­же­ние вто­рой пру­жи­ны вдвое боль­ше рас­тя­же­ния пер­вой пру­жи­ны.

ответ: выходит, что третий вариант и четвёртый верны.