молот массой 15 кг падает на лежащую на наковальне стальную пластину массой 300г. скорость молота перед ударом равна 10 м/с. считая, что на нагревание пластины уходит 20% кинетической энергии молота, вычислите, на сколько градусов нагреется пластина после 30 таких ударов. удельная теплоёмкость стали равна 500 дж/(кг. с)
Гази і рідини не мають власної форми. Молекули газів вільно переміщаються у просторі, між ними практично не діють сили тяжіння. Але молекули газів знаходяться в хаотичному русі, і квадратний сантиметр поверхні будь-якого тіла за одну секунду отримує так багато ударів молекул повітря, що їх кількість записується 23-значним числом.
Спільний удар молекул створює тиск газу на поверхню.
Якщо газом наповнити посудину, то він буде займати весь об'єм посудини, до того ж кількість молекул газу в посудині можна збільшувати або зменшувати, таким чином змінювати тиск на стінки посудини. Швидкість руху молекул також залежить і від температури.
Якщо маса газу незмінна, то при підвищенні температури газу, збільшується його тиск.
Атмосферний тиск
Атмосферу Землі утримують гравітаційні сили Землі. Атмосфера Землі простягається на висоту декількох тисяч кілометрів і своєю вагою тисне на земну поверхню і на всі тіла на ній (маса 1 літра повітря приблизно дорівнює 1,29 грама). Чому це не відчувається? Тому що атмосферне повітря тисне на тіла з усіх боків з однаковим тиском.
Закон Паскаля: тиск, що діє на рідину або газ, передається без зміни в кожну точку рідини або газу.
Напряжённость электри́ческого по́ля — векторная физическая величина, характеризующая электрическое поле в данной точке и равная отношению силы {\displaystyle {\vec {F}}}{\vec {F}}, действующей на неподвижный точечный заряд, помещённый в данную точку поля, к величине этого заряда {\displaystyle q}q[1]:
Напряжённость электрического поля
{\displaystyle {\vec {E}}}\vec E
Размерность
LMT−3I−1
Единицы измерения
СИ
В/м
Примечания
векторная величина
{\displaystyle {\vec {E}}={\frac {\vec {F}}{q}}.}{\displaystyle {\vec {E}}={\frac {\vec {F}}{q}}.}
Напряжённость электрического поля иногда называют силовой характеристикой электрического поля, так как всё отличие от вектора силы, действующей на заряженную частицу, состоит в постоянном[2] множителе.
В каждой точке в данный момент времени существует своё значение вектора {\displaystyle {\vec {E}}}\vec E (вообще говоря — разное[3] в разных точках пространства), таким образом, {\displaystyle {\vec {E}}}\vec E — это векторное поле. Формально это отражается в записи
{\displaystyle {\vec {E}}={\vec {E}}(x,y,z,t),}{\vec E}={\vec E}(x,y,z,t),
представляющей напряжённость электрического поля как функцию пространственных координат (и времени, так как {\displaystyle {\vec {E}}}\vec E может меняться со временем). Это поле вместе с полем вектора магнитной индукции представляет собой электромагнитное поле[4], и законы, которым оно подчиняется, есть предмет электродинамики.
Напряжённость электрического поля в Международной системе единиц (СИ) измеряется в вольтах на метр [В/м] или в ньютонах на кулон [Н/Кл].