Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
частоту обозначим буквой n (ты пиши её так, как привык)
n=1/T, где T-период обращения
T=2пи(Rз+h)/v, (0) где v- линейная cкорость спутника
a=v^2/(Rз+h) отсюда v=корень из(a*(Rз+h) (1)
ускорение свободного падения на орбите a=GM/(Rз+h) (2), где M-масса спутника, G-гравитационная постоянная.
ускорение свободного падения на поверхности g=GM/Rз (3)
Из (2) и (3)=> a=gRз/(Rз+h) (4)
из (1) и (4)=> v=корень из (gRз) (5)
Из (0) и (5)=> T=2пи(Rз+h)/корень из(gRз)
Отсюда частота n=корень из(gRз)/(2пи(Rз+h))
ответ: n=gRз/ корень из( 2пи(Rз+h) )