емпературний коефіцієнт електричного опору (α) — відносна зміна електричного опору ділянки електричного кола або питомого електричного опору матеріалу при зміні температури на 1 К, виражена у К-1. В електроніці використовуються, зокрема, резистори із спеціальних металевих сплавів з низьким значенням α, як манганинових чи константанових сплавів та напівпровідникових компонентів з великими додатніми чи від'ємними значеннями α (термістори). Фізичний зміст температурного коефіцієта опору виражений рівнянням:
F - сила взаимодействия между двумя прямыми параллельными проводниками (сила Ампера)
M - магнитная проницаемость среды (0)
M₀ = 4π*10⁻⁷ Н/А² - магнитная постоянная
I₁ - сила тока, проходящая через первый проводник
I₂ - сила тока, проходящая через второй проводник
l - длина проводника (для бесконечно длинных проводников вычисления проводятся с расчёта: сила на 1 метр)
π=3,14
R - расстояние между проводниками.F=4*3,14*10⁻⁷*I₁*I₂*2,8/(2*3,14*0,12)
Если токи текут противоположно, то силы стараются отдалить проводники.
емпературний коефіцієнт електричного опору (α) — відносна зміна електричного опору ділянки електричного кола або питомого електричного опору матеріалу при зміні температури на 1 К, виражена у К-1. В електроніці використовуються, зокрема, резистори із спеціальних металевих сплавів з низьким значенням α, як манганинових чи константанових сплавів та напівпровідникових компонентів з великими додатніми чи від'ємними значеннями α (термістори). Фізичний зміст температурного коефіцієта опору виражений рівнянням:
{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}
де dR — зміна електричного опору R при зміні температури на dT.
Объяснение: