але чому планети обертаються навколо сонця, чому супутники обертаються навколо планет, яка сила втримує космічні тіла на орбітах? одним із перших, хто це зрозумів, був ійський учений роберт гук (1635-1703). він писав: «усі небесні тіла мають притягання до свого центра, унаслідок чого вони не тільки утримують власні частини й перешкоджають їм розлітатися, але й притягають усі інші небесні тіла, що перебувають у сфері їхньої дії».
саме р. гук висловив припущення про те, що сила притягання двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. однак довести це йому не вдалося. це зробив і. ньютон, який і сформулював закон всесвітнього тяжіння:
між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання (рис. 33.2), які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними:
запис якого закону вам нагадує закон всесвітнього тяжіння? запишіть відповідну формулу.
гравітаційну сталу вперше виміряв ійський учений генрі кавендіш (рис. 33.3) у 1798 р. за крутильних терезів:
але чому планети обертаються навколо сонця, чому супутники обертаються навколо планет, яка сила втримує космічні тіла на орбітах? одним із перших, хто це зрозумів, був ійський учений роберт гук (1635-1703). він писав: «усі небесні тіла мають притягання до свого центра, унаслідок чого вони не тільки утримують власні частини й перешкоджають їм розлітатися, але й притягають усі інші небесні тіла, що перебувають у сфері їхньої дії».
саме р. гук висловив припущення про те, що сила притягання двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. однак довести це йому не вдалося. це зробив і. ньютон, який і сформулював закон всесвітнього тяжіння:
між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання (рис. 33.2), які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними:
запис якого закону вам нагадує закон всесвітнього тяжіння? запишіть відповідну формулу.
гравітаційну сталу вперше виміряв ійський учений генрі кавендіш (рис. 33.3) у 1798 р. за крутильних терезів:
Дано:
m=2,5 кг
t₁= -20 °С
c₁=2100 Дж/(кг °С)
λ=340 кДж=340000 Дж
L=23 МДж=23000000 Дж
Q-?
Ну давай смотреть, что происходит с кубиком льда:
1)от -20°С до 0°С он нагревается;
2)при 0°С он плавится (тает/превращается в воду);
3) от 0°С до 100°С нагревается вода;
4) при 100°С вода кипит (испаряется/превращается в пар)
Для решения еще нужно знать удельную теплоемкость воды: с₂=4200 Дж/(кг °С)
Итак
1) Лед
Q₁=c₁mΔt₁=2100*2,5*(0-(-20))=2100*2,5*20=105000 Дж=0,105 МДж
2) Лед:
Q₂=λm=340000*2.5=850000 Дж=0,85 МДж
3) Вода:
Q₃=c₂mΔt₂=4200*2,5*(100-0)=1050000 Дж=1,05 Мдж
4) Вода
Q₄=Lm=23000000*2.5=57500000 Дж=57,5 МДж
Q=Q₁+Q₂+Q₃+Q₄=0.105+0.85+1.05+57.5=59.505 МДж
ответ: 59,505 МДж