Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
1) q = 108Кл
2) R = 1000Ом
3) 1. U = 240В
2. U = 3.2B
Объяснение:
1) I = q/t;
q = I*t; q = 0,6A*180c = 108Кл
2) I = U/R; R = U/I;
R = 3B / 0,003A = 1000Ом
3) Так как проводники соединены последовательно, их сопротивление суммируется; 5+7+18=30Ом
Исходя из Закона Ома:
U = I*R;
U = 8A*30Ом = 240В
PS: недочитал задание
Если проводники соединены паралельно, их сопротивление можно найти по формуле Rобщ = 1/R1 + 1/R2 +...+1/Rn, то есть:
Rобщ = 1/5Ом + 1/7Ом + 1/18Ом ≈ 0,40Ом
Ну а теперь опять возвращаемся к формуле нашего старого дедушки Ома:
U = 8A*0,40Ом = 3,2В
Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
Объяснение: