МагнийМагний – один из самых распространенных в земной коре элементов, он занимает VI место после кислорода, кремния, алюминия, железа и кальция. В литосфере (по А.П.Виноградову) содержание магния составляет 2,1%. В природе магний встречается только в виде соединений. Он входит в состав многих минералов: карбонатов, силикатов и др. К числу важнейших из таких минералов относятся, в частности, углекислые карбонатные породы, образующие огромные массивы на суше и даже целые горные хребты – магнезит MgCO3 и доломит MgCO3žCaCO3. Под слоями различных наносных пород совместно с залежами каменной соли известны колоссальные залежи и другого легкорастворимого магнийсодержащего минерала – карналлита MgCl2žKClž6H2O (в Соликамске, например, пласты карналлита достигают мощности до 100 м). Кроме того, во многих минералах магний тесно связан с кремнеземом, образуя, например, оливин [(Mg, Fe)2SiO4] и реже встречающийся форстерит (Mg2SiO4). Другие магнийсодержащие минералы – это бруцит Mg(OH)2, кизерит MgSO4, эпсонит MgSO4ž7H2O, каинит MgSO4žKClž3H2O. На поверхности Земли магний легко образует водные силикаты (тальк, асбест и др.), примером которых может служить серпентин 3MgOž2SiO2ž2H2O. Из известных науке 1500 минералов около 200 (более 13%) содержат магний. Однако природные соединения магния широко встречаются и в растворенном виде. Кроме различных минералов и горных пород, 0,13% магния в виде MgCl2 постоянно содержатся в водах океана (его запасы здесь неисчерпаемы – около 6ž1016 т) и в соленых озерах и источниках. В растительных и животных организмах магний содержится в количествах порядка сотых долей процента, а в состав хлорофилла входит до 2% Mg. Общее содержание этого элемента в живом веществе Земли оценивается величиной порядка 1011 тонн. При недостатке магния приостанавливается рост и развитие растений. Накапливается он преимущественно в семенах. Введение магниевых соединений в почву заметно повышает урожайность некоторых культурных растений (например, свеклы).Металлический магний был впервые получен в 1828 г. А. Бюсси. Основной получения магния – электролиз расплавленного карналлита или MgCl2. Металлический магний имеет важное значение для народного хозяйства. Он используется при изготовлении сверхлегких сплавов для авиационной и ракетной техники, как легирующий компонент в алюминиевых сплавах, как восстановитель при магниетермическом получении металлов (титана, циркония и т.п.), в производстве высокопрочного “магниевого” чугуна со включенным графитом. Другие соединения магния – окись, карбонат, сульфат и т.п. – совершенно необходимы при изготовлении огнеупорных материалов, цементов и прочих строительных материалов.Магний кристаллизуется в гексагональную плотноупакованную решетку, на каждой ячейке которой – по 6 атомов, из них 3 – в вершинах и в центре базисных граней, а 3 – в центрах трех тригональных призм. Занятые и свободные призмы чередуются.Физические и химические свойстваМагний – серебристо-белый блестящий металл, сравнительно мягкий и пластичный, хороший проводник тепла и электричества. На воздухе он покрывается тонкой оксидной пленкой, придающей ему матовый цвет. Кристаллическая решетка магния относится к гексагональной системе.о как я
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною: ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною:
ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.