На жорстку раму (рис. С3) вагою 100 P Н, що розташована у вертикальній площині, можуть бути накладені в’язі: К - 1 – жорстке защемлення (заробка) Вид в’язі та місця її накладення вказані в табл. С3, а. На раму діють: пара сил з моментом 50 M Нм; дві зосереджені сили 1 100F Н, 2 200F Н, котрі утворюють у точці прикладання з контуром рами відповідні кути 30 та 60 ; рівномірно розподілене навантаження інтенсивністю 2000 q Н/м, спрямоване перпендикулярно до діючої ділянки Точка прикладання сил та ділянка, на якій діють M та рівномірно розподілене навантаження q, вказані в табл. С3, б. Визначити реакції в’язей, якщо рама знаходиться в стані рівноваги і 1 1 1 0,1 AA A B BB м. Дослідити залежність сили реакції заробки (нерухомого циліндричного шарніра) від 0 180 – кута нахилу сили 1 F до контура рами.
Три резистора соединены так, как показано на рис.4, и подключены к батарее гальванических элементов. Напряжение на зажимах батареи составляет 12 В, сопротивление каждого резистора равно 6 Ом. Определите мощность, которую потребляет каждый резистор.
Мощность электрического тока:
P = U·I = U²/R = I²·R
Тогда мощность тока на резисторе R₃:
P₃ = U²/R₃ = 144 : 6 = 24 (Вт)
Так как R₁ = R₂, то U₁ = U₂ = U/2 = 6 (B)
Мощность тока на резисторах R₁ и R₂:
P₁ = P₂ = U₁²/R₁ = U₂²/R₂ = 36 : 6 = 6 (Вт)
Электромагни́тная инду́кция — явление возникновения электрического тока, электрического поля или электрической поляризации при изменении во времени магнитного поля или при движении материальной среды в магнитном поле[1]. Электромагнитная индукция была открыта Майклом Фарадеем 29 августа 1831 года[2]. Он обнаружил, что электродвижущая сила (ЭДС), возникающая в замкнутом проводящем контуре, пропорциональна скорости изменения магнитного потока через поверхность, ограниченную этим контуром. Величина электродвижущей силы не зависит от того, что является причиной изменения потока — изменение самого магнитного поля или движение контура (или его части) в магнитном поле. Электрический ток, вызванный этой ЭДС, называется индукционным током.