### Найзавзятіший противник прогресу чомусь обурюється, якщо йому через неполадки на транспорті доводиться пройти кілометр пішки або у нього в квартирі раптом відключають електрику або воду. Техніка і автоматика зробила життя людини легше і зручніше. Тепер можна майже миттєво отримати доступ до потрібної інформації, швидко і в комфортних умовах потрапити в потрібне місце (в тому числі і дуже віддалене), долучитися до культурних цінностей.
Машини взяли на себе найважчу і неприємну роботу. Необхідні для життя предмети стали дешевше і доступніше. Уявлення про «нормальних умовах існування» також змінилися в бік більшого комфорту і забезпеченості.
Наука взяла людини під захист. Нашому сучасникові вже важко навіть уявити, що ще 100 років тому, скажімо, запалення легенів вважалося смертельно небезпечним захворюванням (адже тепер його виліковують кілька уколів антибіотика!). У державах переміг прогресу людина рідко мерзне і мокне, а голодує виключно в лікувальних цілях.
Прогрес надає людині безліч можливостей пізнавати себе і світ. Сучасна техніка дозволяє реєструвати активність мозку, бачити атоми і управляти елементарними частинками. Горизонти пізнання значно розширилися. Крім того, звільнення від важкого, малоефективного фізичної праці вивільнило час і сили для інтелектуальних занять.
Людина і сам змінився під впливом створеної технічним прогресом середовища. Сьогодні він вищий на зріст, сильніше і здоровіше навіть найближчих своїх предків, причому зміни ці відбулися дуже швидко (для порівняння: середня тривалість життя мисливця на мамонтів становила 22 роки; фабричного робітника початку ХХ століття – 31 рік; нині середня тривалість життя мисливця на мамонтів становила 22 роки; фабричного робітника початку ХХ століття – 31 рік; нині середня тривалість життя значно перевищила 50 років , а в розвинених країнах – 70 років).
###Але як же бути з новими хворобами, психічними розладами та ностальгією за «патріархальним» часів? Для всього цього є підстави, але вони не в самому прогресі, а в нерозумному їм користуванні.
Розвиток техніки породило екологічні проблеми. Викиди в атмосферу, техногенні катастрофи, зміна вигляду планети, неконтрольований видобуток сировини – це фактори, що впливають на здоров’я людства і перспективи його виживання. Людина дозволяє їм існувати заради прогресу, не розуміючи гарненько, які можуть бути у цих явищ віддалені наслідки.
Людина став залежним від техніки. Мінімальний збій в її функціонуванні вже загрожує йому серйозними неприємностями. Люди панікують через розрядився невчасно мобільного телефону (і їм не приходить в голову пройти до стаціонарного!). Коли в Нью-Йорку на кілька годин відключили електрику (через аварію), в місті почалися масові безлади.
Людина стала застосовувати техніку не тільки там, де вона дійсно потрібна, але і в випадках, коли без неї можна було б прекрасно обійтися. В результаті люди почали страждати гіподинамією (їм ліньки пройти квартал до магазину, вони туди їдуть) і втрачати навички живого спілкування (вчителі б’ють на сполох: однокласники, сидячи за сусідніми партами, спілкуються виключно через «Однокласників»!).
Звідси – пряма дорога до психічних проблем і нових захворювань. Нашого комп’ютеризованого сучасника косять «синдроми смс», «мишачі синдроми», «синдроми надлишку інформації». Недолік нормального спілкування викликає психічні розлади. Захоплення технічної реальністю змушує забувати реальність людську. Люди виявилися заслабкі проти власних винаходів.
Нарешті, і винищувати людей прогрес допомагає успішно. Атомна бомба багато ефективніше трилінійної гвинтівки і, тим більше, меча і списа. Будь-який сучасний конфлікт виявляється більш руйнівними, ніж міг би бути 100 років тому.
### Найзавзятіший противник прогресу чомусь обурюється, якщо йому через неполадки на транспорті доводиться пройти кілометр пішки або у нього в квартирі раптом відключають електрику або воду. Техніка і автоматика зробила життя людини легше і зручніше. Тепер можна майже миттєво отримати доступ до потрібної інформації, швидко і в комфортних умовах потрапити в потрібне місце (в тому числі і дуже віддалене), долучитися до культурних цінностей.
Машини взяли на себе найважчу і неприємну роботу. Необхідні для життя предмети стали дешевше і доступніше. Уявлення про «нормальних умовах існування» також змінилися в бік більшого комфорту і забезпеченості.
Наука взяла людини під захист. Нашому сучасникові вже важко навіть уявити, що ще 100 років тому, скажімо, запалення легенів вважалося смертельно небезпечним захворюванням (адже тепер його виліковують кілька уколів антибіотика!). У державах переміг прогресу людина рідко мерзне і мокне, а голодує виключно в лікувальних цілях.
Прогрес надає людині безліч можливостей пізнавати себе і світ. Сучасна техніка дозволяє реєструвати активність мозку, бачити атоми і управляти елементарними частинками. Горизонти пізнання значно розширилися. Крім того, звільнення від важкого, малоефективного фізичної праці вивільнило час і сили для інтелектуальних занять.
Людина і сам змінився під впливом створеної технічним прогресом середовища. Сьогодні він вищий на зріст, сильніше і здоровіше навіть найближчих своїх предків, причому зміни ці відбулися дуже швидко (для порівняння: середня тривалість життя мисливця на мамонтів становила 22 роки; фабричного робітника початку ХХ століття – 31 рік; нині середня тривалість життя мисливця на мамонтів становила 22 роки; фабричного робітника початку ХХ століття – 31 рік; нині середня тривалість життя значно перевищила 50 років , а в розвинених країнах – 70 років).
###Але як же бути з новими хворобами, психічними розладами та ностальгією за «патріархальним» часів? Для всього цього є підстави, але вони не в самому прогресі, а в нерозумному їм користуванні.
Розвиток техніки породило екологічні проблеми. Викиди в атмосферу, техногенні катастрофи, зміна вигляду планети, неконтрольований видобуток сировини – це фактори, що впливають на здоров’я людства і перспективи його виживання. Людина дозволяє їм існувати заради прогресу, не розуміючи гарненько, які можуть бути у цих явищ віддалені наслідки.
Людина став залежним від техніки. Мінімальний збій в її функціонуванні вже загрожує йому серйозними неприємностями. Люди панікують через розрядився невчасно мобільного телефону (і їм не приходить в голову пройти до стаціонарного!). Коли в Нью-Йорку на кілька годин відключили електрику (через аварію), в місті почалися масові безлади.
Людина стала застосовувати техніку не тільки там, де вона дійсно потрібна, але і в випадках, коли без неї можна було б прекрасно обійтися. В результаті люди почали страждати гіподинамією (їм ліньки пройти квартал до магазину, вони туди їдуть) і втрачати навички живого спілкування (вчителі б’ють на сполох: однокласники, сидячи за сусідніми партами, спілкуються виключно через «Однокласників»!).
Звідси – пряма дорога до психічних проблем і нових захворювань. Нашого комп’ютеризованого сучасника косять «синдроми смс», «мишачі синдроми», «синдроми надлишку інформації». Недолік нормального спілкування викликає психічні розлади. Захоплення технічної реальністю змушує забувати реальність людську. Люди виявилися заслабкі проти власних винаходів.
Нарешті, і винищувати людей прогрес допомагає успішно. Атомна бомба багато ефективніше трилінійної гвинтівки і, тим більше, меча і списа. Будь-який сучасний конфлікт виявляється більш руйнівними, ніж міг би бути 100 років тому.
Объяснение: