Різниця між силою тяжіння у повітрі і силою тяжіння у воді і є сила Архімеда. Fа=Pпов-Pвод. Де Pпов- вага тіла в повітрі, Pвод- вага тіла в воді. З іншого боку силу Архімеда можна подати як Fа=ρв*g*V, де V-об'єм тіла, ρв- густина води. Прирівняємо ці формули та знайдемо об'єм тіла ρв*g*V=Pпов-Pвод, V=(Pпов-Pвод)/(ρв*g). Вага тіла у повітрі- це сила тяжіння, що діє на тіло. Pпов=mg, де m- маса тіла. ЇЇ можна знайти m=ρV, де ρ-густина тіла. З всіх формул виразимо густину тіла ρ= Pпов/(g*(Pпов-Pвод)/(ρв*g))= Pпов*ρв/(Pпов-Pвод)= 2.5Н*1000 кг/м^3/(2.5 Н-2.25 Н)=10 000 кг/м^3.
Відповідь:
10 000 кг/м^3.
Пояснення:
Різниця між силою тяжіння у повітрі і силою тяжіння у воді і є сила Архімеда. Fа=Pпов-Pвод. Де Pпов- вага тіла в повітрі, Pвод- вага тіла в воді. З іншого боку силу Архімеда можна подати як Fа=ρв*g*V, де V-об'єм тіла, ρв- густина води. Прирівняємо ці формули та знайдемо об'єм тіла ρв*g*V=Pпов-Pвод, V=(Pпов-Pвод)/(ρв*g). Вага тіла у повітрі- це сила тяжіння, що діє на тіло. Pпов=mg, де m- маса тіла. ЇЇ можна знайти m=ρV, де ρ-густина тіла. З всіх формул виразимо густину тіла ρ= Pпов/(g*(Pпов-Pвод)/(ρв*g))= Pпов*ρв/(Pпов-Pвод)= 2.5Н*1000 кг/м^3/(2.5 Н-2.25 Н)=10 000 кг/м^3.
Схоже на срібло (10 500 кг/м^3. )
Воспользуемся классической теорией Друде-Лоренца.
Пусть известна напряженность внешнего электрического поля E, тогда ускорение, которое приобретет электрон на дистанции своего свободного пробега
Если τ - время свободного пробега, то к концу свободного пробега электрон приобретет скорость
Но это максимальная скорость, средняя будет в два раза меньше из-за различных направлений вектора скорости дрейфа электрона от -90° до 90°
Отсюда уже можно найти время свободного пробега
Скорости беспорядочного движения электронов близки к тепловым, вклад, вносимый скоростью дрейфа ничтожен, пусть Т - температура проводника
А длина свободного пробега
Примечание: Эти формулы годятся только для данной скорости дрейфа.