Некоторое количество вещества массой m=220 г нагревают до температуры t1=330°С и затем помещают в алюминиевую чашку калориметра массой m=90г, содержашую m3=150г воды при температуре t2=11,5°С. Конечная температура, измеренная стеклянным термометром массой m4= 17 г, равна t3= 33,8°С. Какова удельная теплоемкость этого вещества? Начальная температура термометра t1=20°С решить задачу, очень нужно решение !
ответ:
объяснение:
при движении одного тела относительно другого многочисленные неровности на их поверхностях цепляются друг за друга, деформируют друг друга и мешают скольжению. таким образом, сила трения аналогична силе , возникающей при деформации сдвига, и вызывается взаимодействием молекул. при шлифовке поверхностей сила трения уменьшается, но до определенного предела. при дальнейшем увеличении гладкости поверхностей сила трения начинает расти. связано это с тем, что молекулы обоих тел сближаются настолько, что короткодействующие силы притяжения молекул одного тела начинают действовать на молекулы другого тела.
Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів
Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.
З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля
Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.
Якщо ми зарядимо відокремлений провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ... qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.
φ=1, то q
[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)
Эмність не залежить а ні від заряду, а ні від потенціалу, а залежить лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)
Напиклад, для кулі:
С=4πε0εr
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища