Дослідження залежності ККД від кута нахилу похилої площини
Мета: Встановити експериментально залежність ККД від кута нахилу похилої площини до горизонту; порівняти результати експериментально одержаної залежності та теоретично отриманого співвідношення. Обладнання: Похила площина, динамометр, вимірювальна стрічка або лінійка, брусок, транспортир.
Теоретичні відомості ККД похилої площини є відношення корисної роботи до затраченої , тобто: ; , (1) де – маса тіла; – висота похилої площини; – прискорення вільного падіння; – сила, необхідна для рівномірного руху тіла вгору по похилій площині; – довжина похилої площини. З малюнка , (2) де – коефіцієнт тертя; – кут нахилу похилої площини. Підставивши (1) в (2) одержимо: (3) Щоб знайти коефіцієнт тертя , розмістимо брусок на похилій площині і піднімаючи її за один кінець знайдемо граничний кут, при якому брусок буде ковзати в низ. Це станеться тоді, коли скочуюча сила , звідки: . Тоді формула (3) набуває вигляду: (4)
Существуют определенные правила подключения амперметра к прибору, благодаря которым можно произвести точные и правильные измерения силы тока. Во-первых, нужно выбрать необходимый шунт, предельный ток которого будет порядком ниже измеряемого тока. Теперь, необходимо прикрепить шунты к амперметру при специальных гаек на амперметре. Во-вторых, необходимо в обязательном порядке обесточить измеряемое устройство путем разрыва цепи питания. Затем необходимо включить амперметр в цепь с шунтом. Не стоит забывать, что соблюдение полярности крайне важно. После всего этого можно подключать питание и читать необходимые показания на амперметре.
Дослідження залежності ККД від кута нахилу похилої площини
Мета: Встановити експериментально залежність ККД від кута нахилу похилої площини до горизонту; порівняти результати експериментально одержаної залежності та теоретично отриманого співвідношення.
Обладнання: Похила площина, динамометр, вимірювальна стрічка або лінійка, брусок, транспортир.
Теоретичні відомості
ККД похилої площини є відношення корисної роботи до затраченої , тобто:
; , (1)
де – маса тіла;
– висота похилої площини;
– прискорення вільного падіння;
– сила, необхідна для рівномірного руху тіла вгору по похилій площині;
– довжина похилої площини.
З малюнка
, (2)
де – коефіцієнт тертя;
– кут нахилу похилої площини.
Підставивши (1) в (2) одержимо:
(3)
Щоб знайти коефіцієнт тертя , розмістимо брусок на похилій площині і піднімаючи її за один кінець знайдемо граничний кут, при якому брусок буде ковзати в низ. Це станеться тоді, коли скочуюча сила , звідки:
.
Тоді формула (3) набуває вигляду:
(4)