нужны ответы
1. Мягкие и пористые тела -
a) это хорошие проводники звука
6) плохие проводники звука в) могут быть как хорошими, так и плохими проводниками
2. Рыбы хорошо слышат голоса на берегу потому, что
a) жидкости (вода) хорошо проводят звук б) ампануда звуковых колебаний очень большая
лохой проводник звука, а амплитуда
8) жидкость (вода) баня большая
3. Звук в воздухе передается
а) поперечными волнами
0) как поперечными, так и продольными волнами п) продольными волнами
4. Какова зависимость скорости звука в газах от темпера туры?
а) чем больше температура газа, тем больше скорость звука
6) чем меньше температура газа, тем больше скорость звука в) скорость звука не зависит от температуры газа
5. Если отраженный звук воспринимается отдельно от прои HecCHHOro, TO Mbl
1) не слышим эхо б) слышим со в) можем слышать, а можем не слышать эхо, это зависит от сре
6. Звуковой резонанс возникает, если камертоны
a) настроены на одинаковую частоту колебаний
6) настроены на разную частоту колебаний в) имеют резонаторы разных размеров
ЧАСТЬ 2. Гидроэнергетика
Подальші досліди з розподілом електрики по поверхні наелектризованого провідника, проведені Кулоном та іншими дослідниками, дозволили встановити, що рівномірний розподіл електрики має місце тільки на правильній кульовій поверхні. У загальному випадку заряд є нерівномірним і залежить від форми провідника, будучи більшим в місцях більшої кривизни. Відношення кількості електрики на частині поверхні провідника до величини цієї поверхні назвали густиною (товщиною) електричного шару. Експериментально було встановлено, що електрична густина і електрична сила особливо великі в місцях поверхні, які мають найбільшу кривизну, особливо на вістрях.
Величину, що характеризує залежність потенціалу наелектризованого провідника від його розмірів, форми й навколишнього середовища, називають електроємністю провідника й позначають буквою С. Електроємність провідника вимірюється кількістю електрики, яка необхідна для підвищення потенціалу цього провідника на одиницю:
С = q/ϕ.
За одиницю електроємності в системі СІ приймається 1 фарада (1 Ф). Фарадою називається електроємність провідника, якому для підвищення його потенціалу на один вольт потрібно надати один кулон електрики.
Електроємність, що дорівнює 1 Ф, мала б куля радіусом 9·106 км, що в 23 рази більше відстані від Землі до Місяця.
Якщо провідник з'єднати із джерелом електрики певного потенціалу, то провідник одержить електричний заряд, що залежить від ємності провідника. Його ємність, а, отже, і кількість електрики, якою він заряджається, збільшуються, якщо наблизити до нього другий провідник, з'єднаний із землею. Конструкція, що складається із двох провідників, розділених ізолятором, з електричним полем між ними, усі силові лінії якого починаються на одному провіднику, а закінчуються на іншому, була названа електричним конденсато ром. При цьому обидва провідника називаються обкладками, а ізолююча прокладка – діелектриком. Процес нагромадження зарядів на обкладках конденсатора називається його зарядкою. При зарядці на обох обкладках накопичуються рівні за величиною й протилежні за знаком заряди. Оскільки електричне поле зарядженого конденсатора зосереджене в просторі між його обкладками, то електроємність конденсатора не залежить від навколишніх тел.
Електроємність конденсатора вимірюється відношенням кількості електрики на одній з обкладок до різниці потенціалів між обкладками:
С = q/U.
1 Ф – електроємність такого конденсатора, який може бути заряджений кількістю електрики, рівною 1 Кл, до різниці потенціалів між обкладками, що дорівнює 1 В.
Наприклад, електрична ємність плоского конденсатора в системі СІ визначається за співвідношенням:
С = εε0S/d,
де ε – діелектрична проникність матеріалу, що знаходиться між обкладками конденсатора; ε0 – діелектрична проникність вакууму; S – величина площі поверхні пластини (меншої, якщо вони не рівні); d – відстань між пластинами.
Якщо обкладки зарядженого конденсатора з'єднати провідником, то заряди переходитимуть з однієї обкладки на іншу і нейтралізують один одного. Цей процес називається розрядкою конденсатора. Кожен конденсатор розрахований на певну напругу. Якщо напруга між обкладками стане дуже великою, то розрядка може відбутися і безпосередньо через діелектрик (без сполучного провідника), тобто настає пробій діелектрика. Пробитий конденсатор до подальшого вживання не придатний.
Для отримання електроємності потрібної величини конденсатори сполучають в батарею. На практиці зустрічається як паралельне, так і послідовне з'єднання конденсаторів.
ответ: Динамическое равновесие, пар становится насыщенным.
Объяснение:
Вода с поверхности жидкости начнёт испаряться, но деваться ей некуда, т.к сосуд закрыт. Молекулы пара начинают ударяться об стенки сосуда и об саму поверхность жидкости, вследствие чего срабатывают силы межмолекулярного взаимодействия и молекула пара обратно поглощается в воду, то есть конденсируется. Через некоторое время количество испарившихся молекул будет примерно равно количеству конденсировавшихся, такое явление называется динамическое равновесие, а пар, в динамическом равновесии, становится насыщенным.
Насыщенный пар -это пар, который находится в состоянии динамического равновесия со своей жидкостью.