Причина движения космического корабля по круговой орбите заключается в том что сила тяготения направлена перпендикулярно скорости корабля такая сила не совершает работу а меняет скорость корабля только по направлению Очевидно что тут нет никакой инерции потому что скорость постоянно меняется по направлению m*a=G*m*M/R^2 a=V^2/R V=√G*M/R - первая космическая скорость
Если же сила направлена не перпендикулярно скорости то траектория может быть разной в зависимости от величины скорости ( прямая, траектория, эллипс...)
В основе принципа реактивного движения лежит закон сохранения импульса часть массы ракеты в виде отработанных газов выбрасывается в одну сторону а сама ракета движется в противоположную сторону
2. β промені , сильно відхиляються магнітним полем (являють собою потік електроніві)
4. Якщо у просторі, де рухається заряджена частинка, створити магнітне поле, напрямлене під кутом α до її швидкості, то подальший рух частинки можна розглядати як геометричну суму двох рухів, що відбуваються одночасно, а саме: обертання по колу зі швидкістю υsinα у площині, перпендикулярній до силових ліній, та переміщення вздовж поля зі швидкістю υcosα. Отже, траєкторія частинки в цьому разі набуває форми гвинтової лінії, вісь якої паралельна напряму вектора
такая сила не совершает работу а меняет скорость корабля только по направлению
Очевидно что тут нет никакой инерции потому что скорость постоянно меняется по направлению
m*a=G*m*M/R^2
a=V^2/R
V=√G*M/R - первая космическая скорость
Если же сила направлена не перпендикулярно скорости то траектория может быть разной в зависимости от величины скорости ( прямая, траектория, эллипс...)
В основе принципа реактивного движения лежит закон сохранения импульса
часть массы ракеты в виде отработанных газов выбрасывается в одну сторону а сама ракета движется в противоположную сторону
Відповідь:
2 4
Пояснення:
2. β промені , сильно відхиляються магнітним полем (являють собою потік електроніві)
4. Якщо у просторі, де рухається заряджена частинка, створити магнітне поле, напрямлене під кутом α до її швидкості, то подальший рух частинки можна розглядати як геометричну суму двох рухів, що відбуваються одночасно, а саме: обертання по колу зі швидкістю υsinα у площині, перпендикулярній до силових ліній, та переміщення вздовж поля зі швидкістю υcosα. Отже, траєкторія частинки в цьому разі набуває форми гвинтової лінії, вісь якої паралельна напряму вектора