Оберіть на карті двімісцевості, растошовані на одной широті: одна мае бути біля моря а друга в глубені континенту.зіставте перепади температур(день-ніч,зима-літо) у цих місцевостях поясніть отриманий результат.
).. Тому робота, яку необхідно затратити, щоб підняти тіло на висоту Н з до похилої площини називається затраченою роботою (). Затрачену роботу при умові рівномірного підйому вантажу по похилій площині можна визначити за формулою
(3)
де F - прикладена до тіла сила тяги, яка діє вздовж поверхні похилої площини (на рис. 1 ця сила дорівнює показу динамомометра ) і є постійною; L - довжина похилої площини.
Коефіцієнт корисної дії (ККД) позначають літерою («нью») і називають фізичну величину, яка показує ,яку частину від затраченої роботи складає корисна робота. (4)
«общность художественных произведений, складывающаяся в процессе исторического развития искусства, на основе их самоопределения по предметному смыслу в результате взаимодействия гносеологической (познавательной) и аксиологической (оценочной) функций художественной деятельности»[1]. Такое предварительное определение не исчерпывает всех аспектов жанровой дифференциации произведений искусства. Сложность заключается в том, что понятие «жанр» находится как бы вне любых морфологических систем и, одновременно, относится к любым её компонентам и системообразующим связям.
Объяснение:
).. Тому робота, яку необхідно затратити, щоб підняти тіло на висоту Н з до похилої площини називається затраченою роботою (). Затрачену роботу при умові рівномірного підйому вантажу по похилій площині можна визначити за формулою
(3)
де F - прикладена до тіла сила тяги, яка діє вздовж поверхні похилої площини (на рис. 1 ця сила дорівнює показу динамомометра ) і є постійною; L - довжина похилої площини.
Коефіцієнт корисної дії (ККД) позначають літерою («нью») і називають фізичну величину, яка показує ,яку частину від затраченої роботи складає корисна робота. (4)
.
«общность художественных произведений, складывающаяся в процессе исторического развития искусства, на основе их самоопределения по предметному смыслу в результате взаимодействия гносеологической (познавательной) и аксиологической (оценочной) функций художественной деятельности»[1]. Такое предварительное определение не исчерпывает всех аспектов жанровой дифференциации произведений искусства. Сложность заключается в том, что понятие «жанр» находится как бы вне любых морфологических систем и, одновременно, относится к любым её компонентам и системообразующим связям.