1. L=0.1 м σ(води) = 0.073 Н/м σ(мило) = 0.043 Н/м m=0.0034 кг Прискорення a=F/m F= σ/L F=( σ(води)- σ(мило))/L a=( σ(води)- σ(мило))/(L·m) a=(0.073-0.043)/(0.1·0.0034) a=88 м/с² Якщо не враховувати опір води, то прискорення дуже велике 88 м/с² Рейка тікає від мильної плівки до чистої води. 2. Оскільки температура в задачі не змінюється, то спільною цих обох випадків є густина насиченої пари (маса води в 1 м³), яку позначимо через ρ0. Тоді справедливо для першого випадку з визначення відносної вологості, як відношення абсолютної вологості до густини насичеонї пари при данній температурі m1/ρ0= ρ1 м1– маса води в 1 м² приміщеня m1= ρ0·ρ1 В 50 метрах маємо води в 50 раз більше М1=V· ρ0·ρ1 коли сюди додали 60 грам, випарувавши з якоїсь посудини, то маса стала ρ0·V·ρ2 = M2 Оскільки за умовою M2-M1=60 г То ρ0·V·(ρ2- ρ1)=60 ρ0·50·(0.5- 0.4)=60 ρ0=12 г/м³ ми знайшли густину насиченої пари в приміщені, яка рівна 12 г/м³, що відповідає температурі 14°C
Пло́тность то́ка — векторная физическая величина, характеризующая плотность потока электрического заряда в рассматриваемой точке. В СИ измеряется в Кл/м2/c или, что то же самое, А/м2.
Если все носители заряда имеют одинаковый заряд , плотность тока вычисляется по формуле
,
где  (м-3) — концентрация носителей, а  — средняя скорость их движения. В более сложных случаях производится суммирование по носителям разных сортов.
Плотность тока имеет технический смысл силы электрического тока, протекающего через элемент поверхности единичной площади[1]. При равномерном распределении плотности тока и сонаправленности её с нормалью к поверхности, через которую протекает ток, для величины вектора плотности тока выполняется:
,
где I — сила тока через поперечное сечение проводника площадью S. Иногда говорится о скалярной[2] плотности тока, в таких случаях под ней подразумевается величина  в формуле выше.
L=0.1 м
σ(води) = 0.073 Н/м
σ(мило) = 0.043 Н/м
m=0.0034 кг
Прискорення
a=F/m
F= σ/L
F=( σ(води)- σ(мило))/L
a=( σ(води)- σ(мило))/(L·m)
a=(0.073-0.043)/(0.1·0.0034)
a=88 м/с²
Якщо не враховувати опір води, то прискорення дуже велике 88 м/с²
Рейка тікає від мильної плівки до чистої води.
2.
Оскільки температура в задачі не змінюється, то спільною цих обох випадків є густина насиченої пари (маса води в 1 м³), яку позначимо через ρ0.
Тоді справедливо для першого випадку з визначення відносної вологості, як відношення абсолютної вологості до густини насичеонї пари при данній температурі m1/ρ0= ρ1
м1– маса води в 1 м² приміщеня
m1= ρ0·ρ1
В 50 метрах маємо води в 50 раз більше
М1=V· ρ0·ρ1
коли сюди додали 60 грам, випарувавши з якоїсь посудини, то маса стала ρ0·V·ρ2 = M2
Оскільки за умовою
M2-M1=60 г
То
ρ0·V·(ρ2- ρ1)=60
ρ0·50·(0.5- 0.4)=60
ρ0=12 г/м³
ми знайшли густину насиченої пари в приміщені, яка рівна 12 г/м³, що відповідає температурі 14°C
Пло́тность то́ка — векторная физическая величина, характеризующая плотность потока электрического заряда в рассматриваемой точке. В СИ измеряется в Кл/м2/c или, что то же самое, А/м2.
Если все носители заряда имеют одинаковый заряд , плотность тока вычисляется по формуле
,
где  (м-3) — концентрация носителей, а  — средняя скорость их движения. В более сложных случаях производится суммирование по носителям разных сортов.
Плотность тока имеет технический смысл силы электрического тока, протекающего через элемент поверхности единичной площади[1]. При равномерном распределении плотности тока и сонаправленности её с нормалью к поверхности, через которую протекает ток, для величины вектора плотности тока выполняется:
,
где I — сила тока через поперечное сечение проводника площадью S. Иногда говорится о скалярной[2] плотности тока, в таких случаях под ней подразумевается величина  в формуле выше.