Загальна характеристика. Най ші тварини поширені по всій земній кулі - в морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.
Маючи морфологічну подібність у будові клітин з багатоклітинними організмами, най ші відрізняються від них у функціональному плані. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціалізовані функції, то клітина най ших універсальна. Вона є самостійним організмом, якому властиві обмін речовин, подразливість, рух і розмноження.
Най ші - це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному - є цілісним самостійним організмом. Переважна більшість їх має мікроскопічне малі розміри (від 2 до 150 мкм). Проте деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6 см.
Будова най ших надзвичайно різноманітна, однак УСІМ їм властиві ознаки, характерні для організації та Функцій клітини. Як і в інших клітинах, основними компонентами клітини най шого є цитоплазма і ядро.
Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину й механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки, які будуть розглянуті далі.
Цитоплазма най ших, як правило, складається з двох шарів - зовнішнього, світлішого й щільнішого - ектоплазми - і внутрішнього, в якому розміщені органели і включення клітини, - ендоплазми. Крім загально-клітинних органел у цитоплазмі най ших можуть бути різноманітні спеціальні органели.
Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори - опорні й скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У най ших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро най ших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі містяться розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця.
Первая задача: При сжигании торфа выделяется кол-во теплоты равное Q=qm (q - удельная теплота горения торфа, m - масса сжигаемого торфа.) q - постоянная величина, равная q=1.4*10^7 Дж/кг; Q1=7 гДж=700 Дж; Q1=49 гДж=4900 Дж; Из нашей первой формулы выражаем m: m=Q/q; Значит m1=Q1/q, а m2=Q2/q; Осталось подставить и посчитать: m1=700/1.4*10^7=500*10^-7 кг=0.05 г; m2=4900/1.4*10^7=3500*10^-7 кг=0.35 г; ответ:m1=0.05 г; m2=0.35 г.
Вторая задача: При сгорании каменного угля выделится больше теплоты, ибо его удельная теплота горения больше (q2>q1); q2=2.7*10^7 Дж/кг; q1=1.4*10^7 Дж/кг; Массы угля и торфа одинаковы: m1=m2=m=5 кг; Чтобы найти, на сколько больше теплоты выделится при сгорании угля, нам нужно отнять от большего кол-ва теплоты меньшее, т. е. от кол-ва теплоты при сгорании угля отнять кол-во теплоты при сгорании торфа: Q=Q2-Q1=q2m-q1m=m(q2-q1); Осталось просто посчитать: Q=5*10^7(2.7-1.4)=6.5*10^7 Дж=65000 кДж; ответ: 65000 кДж.
Загальна характеристика. Най ші тварини поширені по всій земній кулі - в морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.
Маючи морфологічну подібність у будові клітин з багатоклітинними організмами, най ші відрізняються від них у функціональному плані. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціалізовані функції, то клітина най ших універсальна. Вона є самостійним організмом, якому властиві обмін речовин, подразливість, рух і розмноження.
Най ші - це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному - є цілісним самостійним організмом. Переважна більшість їх має мікроскопічне малі розміри (від 2 до 150 мкм). Проте деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6 см.
Будова най ших надзвичайно різноманітна, однак УСІМ їм властиві ознаки, характерні для організації та Функцій клітини. Як і в інших клітинах, основними компонентами клітини най шого є цитоплазма і ядро.
Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину й механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки, які будуть розглянуті далі.
Цитоплазма най ших, як правило, складається з двох шарів - зовнішнього, світлішого й щільнішого - ектоплазми - і внутрішнього, в якому розміщені органели і включення клітини, - ендоплазми. Крім загально-клітинних органел у цитоплазмі най ших можуть бути різноманітні спеціальні органели.
Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори - опорні й скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У най ших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро най ших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі містяться розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця.
При сжигании торфа выделяется кол-во теплоты равное Q=qm (q - удельная теплота горения торфа, m - масса сжигаемого торфа.)
q - постоянная величина, равная q=1.4*10^7 Дж/кг;
Q1=7 гДж=700 Дж; Q1=49 гДж=4900 Дж;
Из нашей первой формулы выражаем m: m=Q/q;
Значит m1=Q1/q, а m2=Q2/q;
Осталось подставить и посчитать:
m1=700/1.4*10^7=500*10^-7 кг=0.05 г;
m2=4900/1.4*10^7=3500*10^-7 кг=0.35 г;
ответ:m1=0.05 г; m2=0.35 г.
Вторая задача:
При сгорании каменного угля выделится больше теплоты, ибо его удельная теплота горения больше (q2>q1);
q2=2.7*10^7 Дж/кг; q1=1.4*10^7 Дж/кг;
Массы угля и торфа одинаковы: m1=m2=m=5 кг;
Чтобы найти, на сколько больше теплоты выделится при сгорании угля, нам нужно отнять от большего кол-ва теплоты меньшее, т. е. от кол-ва теплоты при сгорании угля отнять кол-во теплоты при сгорании торфа:
Q=Q2-Q1=q2m-q1m=m(q2-q1);
Осталось просто посчитать:
Q=5*10^7(2.7-1.4)=6.5*10^7 Дж=65000 кДж;
ответ: 65000 кДж.