Первинну обмотку знижувального трансформатора з коефіцієнтом трансформації 8 увімкнуто в мережу з напругою 220 В. Опір вторинної обмотки 1 Ом, струм 2 А. Визначити напругу на клемах вторинної обмотки .
Задача № 1 Дано: I = 500 А; m = 1,8кг; k = 0,093 мг/Кл = 9,3*10(в минус 8) кг/Кл. Определить t - ?Решение: Закон Фарадея: m = kIt; Отсюда t = m/kI; Вычисления: t = 1,8 кг/9,3*10(в минус 8 ст.) кг/Кл *500 А = 3,87*10(в 4 ст.) с = 10 ч 45 мин. Задача № 2 Дано: P =1200 Вт; U = 220 В; Определить R - ?Решение P = U (кв) /R ; R = U(кв) /P; R = (220В) (кв) /1200 Вт = 40 Ом. Задача № 3 Дано: Не указано количество израсходованной энергии. Решения – нет. Задача № 4 Дано: m = 1200кг; h = 76 м; I = 12 А; U = 380 В; КПД = 80%, или k =0,8 ; Решение: Полезная работа A1 = mgh; Затраченная работа A2 = IUt; k – КПД; А1 = kА2; Тогда mgh = kIUt ; Отсюда t = mgh/kIU; Вычисления t = (1200 кг * 10Н/кг *76м) /(0,8 * 12 А * 380В) = 250 с = 4 мин 10 с.
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
Задача № 2 Дано: P =1200 Вт; U = 220 В; Определить R - ?Решение P = U (кв) /R ; R = U(кв) /P; R = (220В) (кв) /1200 Вт = 40 Ом.
Задача № 3 Дано: Не указано количество израсходованной энергии. Решения – нет.
Задача № 4 Дано: m = 1200кг; h = 76 м; I = 12 А; U = 380 В; КПД = 80%, или k =0,8 ; Решение: Полезная работа A1 = mgh; Затраченная работа A2 = IUt; k – КПД; А1 = kА2; Тогда mgh = kIUt ; Отсюда t = mgh/kIU; Вычисления t = (1200 кг * 10Н/кг *76м) /(0,8 * 12 А * 380В) = 250 с = 4 мин 10 с.
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}.
Першою космічною швидкістю VI називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі Rз.
Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо: VI = (gRз)1/2 ≈ 7,9 км/с